Бізанц Ґустав

БІЗА́НЦ Ґустав (1848 — 03. 10. 1925) — архітектор. Закін. Політех. школу у Львові (1873), де й працював: від 1876 — завідувач кафедри архіт. конструкцій, від 1878 — екстраординар., від 1883 — ординар. проф., неодноразово був деканом архіт. ф-ту, 1888–89, 1898– 99 — ректор. Від 1910 — на пенсії. Наприкінці 19 ст. брав участь у забудові міста. Проектував у формах неоренесансу, неороманіки й неоготики прибутк. будинки, каплиці, особняки, зокрема житл. будинок на вул. К. Устияновича, № 10 (1890, нині музей Л. Левицького), каплицю у смт Брюховичі, нині у складі Львова (1893), влас. особняк на вул. А. Потоцького (1900, нині Генерала Чупринки, № 72), худож.-пром. школу на розі вулиць Вірменська, Театральна і проспект Свободи (1890–92). Переміг 1890 на конкурсі проектів будинку Худож.-пром. музею (збудов. 1898–1904 за проектом Ю. Яновського і Л. Марконі). Виступав зі статтями у львів. ж. «Dźwignia» та «Czasopismo Technicznе» про житл. будинки та особливості спроектованої ним худож.-пром. школи.

Завантажити статтю