Білай Вiра Йосипівна

БІЛА́Й Вiра Йосипівна (29. 06(12. 07). 1908, м. Нiкополь, нині Днiпроп. обл. — 12. 06. 1994, Київ) — ботанік. Мати Т. Білая. Доктор біологічних наук (1955), професор (1960), член-кореспондент НАНУ (1961). Заслужений діяч науки УРСР (1968). Сталін. премiя (1952), Держ. премiя УРСР у галузі н. і т. (1978), премія РМ СРСР (1983), премія ім. Д. Заболотного АН УРСР (1990). Державні нагороди СРСР. Закiн. Криворiз. с.-г. інститут (1929). У 1930–35 — асп. Агроiнженер. інституту цукр. пром-стi. Вiд 1935 працювала в Iн-тi мiкробiологiї та вiрусологiї НАНУ (1958–87 — зав. відділ., від 1987 — радник при дирекції). Фундатор прiоритет. напрямiв у галузi експерим. мiкологiї: вивчення токсинотворних грибiв, бiологiчно актив. метаболiтiв грибiв, фiзiологiї та екологiї мiкромiцетiв. Її дослідж. з систематики та фізіології грибів роду Fusarium узагальнені в унікал. монографії «Фузарии» (К., 1977), що стала цінним і єдиним в СРСР та світ. літературі посібником для наук. і практ. працівників. Разом iз М. Пiдоплiчком створила й запровадила в мед. практику антибiотик мiкроцид. Масштабні дослідження антибіотич. властивостей здійснила на багатьох видах Penicillium та ін. грибах. Уперше встановила наявність летючих антибіотиків у видів роду Mortierella, Trichoderma і Penicillium. Разом зі своїми співроб. здійснювала пошуки протиракових речовин грибного походження. Провела цінне дослідження з вивчення стимуляторів росту вищих рослин, що утворюються грибами вітчизн. флори. Монографія «Микроскопические грибы — продуценты антибиотиков» (К., 1961) є унікал. працею у світ. літературі (1963 перекл. англ. мовою). 1956–57 брала участь у роботi 11-ї та 12-ї сесiй ГА ООН, вiд 1982 була представником у Мiжнар. комiсiї з вивчення грибiв роду Fusarium при ФАО ООН.

Рекомендована література

1. Липшиц.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю