Білак Сидір
БІ́ЛАК Сидір (26. 05. 1889, с. Лисичеве, нині Іршав. р-ну Закарп. обл. — 03. 01. 1944, м. Пецел, Угорщина) — поет, фольклорист. Навч. в Ужгород. та Будапешт. учит. семінаріях. Від 1919 учителював, працював дир. школи у м. Пецел побл. Будапешта. Записував нар. пісні, прислів’я, приказки, етногр. матеріали. Поезії Б. позначені впливом нар. пісенності. Друкувався у «Місяцесловах» (1911, 1912, 1917), у газетах «Наука» (1912, № 9), «Руська правда» (1919, № 1), журналах «Руська молодежь» (1943/44, № 7), «Літературна неділя» (1944, № 4), антології «Поети Закарпаття» (1965), зб. «На Верховині» (Уж., 1984). Укладач зб. нар. пісень і прислів’їв «Жаворонок» (Уж., 1926).
Рекомендована література
- Хланта І. В. Літературне Закарпаття у ХХ столітті: Біобібліогр. покажч. Уж., 1995.