Біланюк Олекса-Мирон
БІЛАНЮ́К Олекса-Мирон (15. 12. 1926, с. Сянічок, нині Польща — 27. 03. 2009, м. Валінґфорд, шт. Пенсильванія, США) — фізик. Чоловік Л. Біланюк. Доктор фіз. н. (1957). Іноз. чл. НАНУ (1992). Дійсний член УВАН у США (1975, від 1998 — президент) та НТШ (1975). Почес. д-р Львів. університету (2002). Премія ім. К. Синельникова АНУ (1992). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2007). Закін. Мічиґан. університет в Анн Арбор (1956). У 1958–64 працював в університетах Рочестера та Буенос-Айреса; від 1964 — у Свартмор. коледжі, Пенсильванія (від 1970 — проф.). Дослідж. у галузі експерим. ядер. фізики. Співавтор теорії про можливість існування частинок, швидших від фотонів у вакуумі, т. зв. тахіонів (не суперечить теорії відносності Айнштайна), чим започатковано нову галузь теор. фізики. Опублікував матеріал про укр. фізиків діаспори («Фізичний збірник НТШ», Л., 1992).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Завдання ядрових дослідів // Вісті укр. інженерів. 1959. Ч. 1 (162); Meta-Relativity // American J. Physical 1962. Vol. 30 (співавтор); Diproton and the H3(d,t)He2 Reaction // Phys. Lett. 1963. Vol. 7 (співавтор); Reliability of Fractional Registry of Nuclear Spectra // Nuclear Instruments and Methods. 1966. Vol. 44 (співавтор); Джордж Ґамов, 1904–1968 // Наук.-тех. вісн. Торонто; Мюнхен, 1986. Ч. 2.