Біленький Теодор Ярославович

Визначення і загальна характеристика

БІЛЕ́НЬКИЙ Теодор Ярославович (06. 03. 1858, м. Рогатин, нині Івано-Фр. обл. — 12. 01. 1939, м. Самбір Львів. обл.) — педагог, громадський діяч. Батько Я. Біленького. Закін. філос. факультет Львів. університету (1882). Працював учителем у пром. школі м. Сокаль Львів. обл., Станіслав. учител. семінарії (нині Івано-Франківськ), дир. і проф. історії та української мови учител. семінарії Самбора (1894–1915 і 1918–24). У лютому 1915 заарешт. рос. окупаційною владою, вивезений у м. Симбірськ (нині Ульяновськ, РФ). 1918 повернувся до Самбора. Вдруге заарешт. польс. владою у травні 1919, пере­бував у концтаборі. Засн. і дир. жін. учител. семінарії «Рідної школи» (1921– 32). Від­новив у Самборі філію товариства «Просвіта», багато читалень у повіті. Один із засн. товариств «Сільс. господар», «Шкільна поміч» (обидва — 1896), голова (1898–1920) «Руського (Укр.) пед. товариства» (від 1924 — «Рідна школа»), чл. товариства «Бойківщина» (від 1927). У серпні 1906 під керівництвом Б. від­бувся перший заг. збір учителів-українців, на якому створ. «Товариство взаємної помочі укр. вчительству». Б. обрано головою Товариства, яке гуртувало нац.-сві­домі сили Самбірщини. Спів­засн. і голова Надзірної ради торг.-пром. ко­оперативу «Отак». Автор статей та роз­відок на пед. тематику (особливу увагу приділяв пита­н­ням до­шкіл. вихова­н­ня та поза­шкіл. освіти). Укладач книги «Поради батькам» (Л., 1900), де викладено приказки про те, як не належить поводитися з дітьми.

Літ.: Кубʼяк К. Був непохитний у своїх пере­кона­н­нях // Самбір. вісті. 1994, 22 лют.

Б. В. Проць

Завантажити статтю