Біленький Теодор Ярославович
БІЛЕ́НЬКИЙ Теодор Ярославович (06. 03. 1858, м. Рогатин, нині Івано-Фр. обл. — 12. 01. 1939, м. Самбір Львів. обл.) — педагог, громадський діяч. Батько Я. Біленького. Закін. філос. факультет Львів. університету (1882). Працював учителем у пром. школі м. Сокаль Львів. обл., Станіслав. учител. семінарії (нині Івано-Франківськ), дир. і проф. історії та української мови учител. семінарії Самбора (1894–1915 і 1918–24). У лютому 1915 заарешт. рос. окупаційною владою, вивезений у м. Симбірськ (нині Ульяновськ, РФ). 1918 повернувся до Самбора. Вдруге заарешт. польс. владою у травні 1919, перебував у концтаборі. Засн. і дир. жін. учител. семінарії «Рідної школи» (1921– 32). Відновив у Самборі філію товариства «Просвіта», багато читалень у повіті. Один із засн. товариств «Сільс. господар», «Шкільна поміч» (обидва — 1896), голова (1898–1920) «Руського (Укр.) пед. товариства» (від 1924 — «Рідна школа»), чл. товариства «Бойківщина» (від 1927). У серпні 1906 під керівництвом Б. відбувся перший заг. збір учителів-українців, на якому створ. «Товариство взаємної помочі укр. вчительству». Б. обрано головою Товариства, яке гуртувало нац.-свідомі сили Самбірщини. Співзасн. і голова Надзірної ради торг.-пром. кооперативу «Отак». Автор статей та розвідок на пед. тематику (особливу увагу приділяв питанням дошкіл. виховання та позашкіл. освіти). Укладач книги «Поради батькам» (Л., 1900), де викладено приказки про те, як не належить поводитися з дітьми.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
