Біленький-Березинський Антон Антонович
БІЛЕ́НЬКИЙ-БЕРЕЗИ́НСЬКИЙ Антон Антонович (1897, Львів — 1938, Омськ, РФ) — культурно-політичний діяч. Член С.-д. партії Австрії (1915), КПЗУ (1920). У 1927– 28 завідував парт. видавництвом, друкарнею, архівом та касою, був тех. секр. політбюро ЦК КПЗУ (м. Данциґ, нині Ґданськ, Польща). Переїхавши у червні 1928 до Харкова (разом із Я. Войтюком), вступив до КП(б)У. Працював дир. видавництва «Рух», від 1930 — заступником, а після відставки Д. Фалькевича кер. «УРЕ». 1 січня 1933 ув’язнений за підозрою у причетності до УВО, 23 вересня 1933 засудж. на 10 р. виправнотруд. таборів. Разом з дружиною та ін. агентами подавав неправдиві свідчення про т. зв. терорист. антирад. організації, внаслідок чого було знищено велику кількість укр. культурних діячів. 25 травня 1934 покарання відстрочено на 6 місяців у зв’язку з хворобою, звільнено зпід варти на підписку про невиїзд. 5 листопада 1934, коли строк лікування закінчився, Б.-Б. знову арештували. Окрема нарада при НКВС СРСР 14 жовтня 1935 через хворобу звільнила його достроково. Решту строку Б.-Б. відбував на засланні в Омську, вчителював у м. Ішим. Став таємним співроб. НКВС Омської обл., знову свідомо подавав фальшиві провокативні матеріали. 20 лютого 1937 був ув’язн., 27 червня 1938 засудж. до розстрілу.
Додаткові відомості
- Державний архів
- ДА СБУ. № 38 869, № 210 098. Т. 1. Арк. 322–326, 328–329; Т. 2. Арк. 5, 68 зв.; ЦДАГО України. № 43 397 ФП / кор. 616. Арк. 53; 49 866 ФП / кор. 972. Арк. 344–345.
Рекомендована література
- Рубльов О. С., Черченко Ю. А. Сталінщина й доля західноукраїнської інтелігенції, 20–50-ті роки ХХ ст. К., 1994;
- Рубльов О., Фельбаба М. Долі співробітників «УРЕ» на тлі репресивної політики 30-х років // З архівів ВУЧК–ҐПУ–НКВД–КҐБ. 2000. № 2/4.
Завантажити статтю
