Білецький Михайло Семенович

Визначення і загальна характеристика

БІЛЕ́ЦЬКИЙ Михайло Семенович (26. 10(08. 11). 1910, м. Кобеляки, нині Полтав. обл. — 17. 03. 1998, Київ) — письмен­ник-гуморист. Член СПУ (1956). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Полтав. пед. ін­ститут (1938) і Літ. ін­ститут у Москві (1941). Працював електриком на маш.-буд. заводі та в обʼ­єдн. «Єнісейзолото» (Краснояр. край, РФ); учителював; після демобілізації — ін­спектор шкіл Львів. обл. від­ділу нар. освіти; ст. методист Волин. обл. Будинку нар. творчості. Працював у ред. газет політвід­ділу МТС на Волині, у Львові, Тернополі та в ж. «Перець» (Київ). Один із авторів у колект. зб. поезій «Дружба» (Х., 1935). Писав пере­важно сатир. й гумористичні твори. Автор зб.: «З оригіналом згідно» (Л., 1955), «Лірика з перцем» (К., 1957), «Зорі назу­стріч» (Лц., 1957), «Про пеньки та опеньки» (К., 1958), «Засукавши рукава» (К., 1963), «Якби свині роги...» (К., 1965), «За колючим дротом» (К., 1966), «Веселі обжинки» (К., 1980), «Кому що...» (К., 1985); повістей: «Стир ламає кригу» (К., 1968), «Незламність» (К., 1980), «Від­лу­н­ня» (К., 1985); докум. кн. «Трійниці» (К., 1970) та ін.

Літ.: Бурляй Ю. Сон // Вітчизна. 1955. № 11.

Р. В. Пилипчук

Завантажити статтю