Білинський Михайло Іванович

Визначення і загальна характеристика

БІЛИ́НСЬКИЙ Михайло Іванович (04(16). 11. 1882, с. Драбове-Барятинське Полтав. губ., нині смт Драбів Черкас. обл. — 17. 11. 1921, с. Малі Міньки, нині Народиц. р-ну Житомир. обл.) — політичний і військовий діяч. Народився в сімʼї поміщика. Закін. Полтав. класичну г-зію, Лазарев. ін­ститут сх. мов у Москві, мор. школу в С.-Петербурзі (1909). Служив мічманом на Балтій. флоті. Під час 1-ї світової війни — на воєн­но-мор. службі, капітан 3-го рангу, пом. командира 2-го Балтій. флот. екіпажу. В грудні 1917 при­їхав до Києва, вступив до Укр. партії соціалістів-само­стійників. Від 1917 — чл. Укр. воєн­но-мор. штабу Балтій. флоту. Один з організаторів Ген. секретаріату мор. справ УНР, очолив його 25 грудня того ж року. Залучався ЦР до держ. служби як дипломат, зокрема до виробле­н­ня укр. вимог на мирних пере­говорах у Брест-Литовському. За доби Укр. Держави П. Скоропадського — за­ступник нач. Гол. мор. госп. управи. У травні–жовтні 1918 входив до складу укр. дипломат. делегації, яка вела в Києві пере­говори щодо під­писа­н­ня мирного договору з рад. Росією. Від 26 грудня 1918 до 9 квітня 1919, одержавши зва­н­ня контр-адмірала, очолював Мор. мін-во УНР в урядах В. Чехівського та С. Остапенка. 1919 — командир 1-ї Укр. мор. дивізії. На­прикінці квітня 1919 за влас. бажа­н­ням звільнився з посади міністра, щоб очолити сформовану ним же 1-у дивізію мор. піхоти, з якою пере­бував на фронті до кінця того ж року. У жовтні 1920 обі­ймав посаду міністра внутр. справ УНР (в екзил. уряді А. Лівицького). 1920– 21 входив до складу Всеукр. нац. ради, очолював її й був за­ступник голови уряд. комісії з роз­робки Кон­ституції УНР. Брав участь у 1-му (1919–20) та 2-му (1921) Зимових походах Армії УНР на територію, захоплену більшов. армією. Під час бою з частинами більшов. армії потрапив в оточе­н­ня й, не бажаючи здаватися, застрелився.

Літ.: Удовиченко О. Україна у війні за державність. Він­ніпеґ, 1954; Савченко-Більський В. Старший лейтенант флоту Михайло Білинський // Другий Зимовий похід. Листопадовий рейд. К., 1995; Колянчук О., Литвин М., Науменко К. Генералітет українських визвольних змагань: Біо­грами генералів та адміралів українських військових формацій першої половини ХХ столі­т­тя. Л., 1995.

В. М. Чисников

Завантажити статтю