Біличі
«БІ́ЛИЧІ» — гірничодобувний і каменеобробний комбінат. Розташ. на масиві Біличі в Києві. Один із найбільших в Україні виробників облицювал. плит і архіт.-буд. виробів із природ. каменю (граніту, габро, лабрадориту, мармуру) для зовн. і внутр. оздоблення споруд, модул. плит, пам’ятників, камінів, меблів тощо. Засн. 1948 на базі військ.-буд. управління Київ. військ. округу як гранітно-полірув. ф-ка тресту «Союзграніт». Від 1968 — Білиц. експерим.-дослід. каменеоброб. завод, від 1980 — обл. ВО «Київнерудпром», від 1994 — ЗАТ із сучас. назвою. До складу підприємства входять гірничодобув., каменеоброб. комбінати і 3 кар’єри: два в Житомир. обл.; один — у Дніпроп. обл. На комбінаті — новітнє італ. устаткування, зокрема штрипсові, дискові розпилюв. верстати, автоматизов. лінії для шліфування й полірування граніт. плит, лінії для виготовлення пам’ятників і профіл. виробів із фасон. поверхнею. Потреба в продукції підприємства зростає, тому постійно проходить реконструкція його устаткування. У повоєнні роки продукцію «Б.» використовували для відбудови Хрещатика, пізніше — для будівництва Моск. та Київ. метрополітенів. 1972 побудов. новий вироб. корпус, створ. лаб. з уведення нових технологій, модернізації та автоматизації вироб. процесів, розроблення нових видів каменеоброб. обладнання. Найвагоміша розробка лаб. — створення шліфувал.-полірувал. конвеєра для оброблення мармуру — увійшла в серійне виробництво й була впроваджена на каменеоброб. підприємствах СРСР. 1975 виготовлення виробів з природ. каменю у порівнянні з 1968 збільшилося у 5 разів, з 1948 — у 9,5 разів. Продукція заводу була використана для реконструкції пам’ятника княгині Ользі, Нац. філармонії, Маріїн. палацу, залізнич. вокзалу, майдану Незалежності, Михайлів. та Софій. майданів, Головпоштамту, відбудови Успен. собору Києво-Печер. лаври у Києві, а також для будівництва мавзолею В. Леніна, собору Христа Спасителя в Москві. Річний обсяг випуску продукції досяг 200 тис. м2. На кар’єрах комбінату добувають майже 5 тис. м3 блоків з граніту й габро. Продукцію експортують до країн Європи (зокрема Італії), Близького Сходу та Америки. Кількість працівників — 455 осіб. У різний час підприємство очолювали Г. Розсохач, П. Лукашевич, І. Єрьоменко, від 1971 — А. Повзик.