Баллін Микола Петрович

Визначення і загальна характеристика

БА́Л­ЛІН Микола Петрович (06. 09. 1829, С.-Петербург, за ін. даними — Катеринослав. губ. — 14. 05. 1904, Харків) — громадський діяч, видавець, ко­оператор. Вважав себе учнем Ш. Фурʼє. Після закінче­н­ня Імператор. училища право­знавства у С.-Петербурзі (1849) працював у судових органах Симбірська, Катеринослава (нині Дні­пропетровськ), Ко­строми, Харкова. Пере­буваючи у Лондоні на зʼ­їзді ко­операторів, зустрівся з О. Герценим. Спів­працював із членами таєм. товариства «Земля і воля». Спільно з М. Сєрно-Солов­йовичем організував книжк. торгівлю, що стало прикри­т­тям діяльності цього Товариства й було засобом пошире­н­ня пропагандист. літ-ри, насамперед творів М. Чернишевського, М. Шелгунова, М. Сєрно-Солов­йовича, О. Пипіна. Організатор низки напів­легал. гуртків, зокрема «Товариства самовдосконале­н­ня», перейм. згодом у «Піквікський клуб» (Катеринослав). 1859 заснував громад. бібліотеку у Катеринославі, 1860 — у Ко­стромі. Від 1861 разом з дружиною Оленою — у Харкові. Створив «Клуб чесних і благородних людей». Учасник організації Товариства грамотності. 1862 заснував разом з М. Сєрно-Солов­йовичем спільне книготорг. під­приємство «Книжковий і музичний магазин О. Бал­ліної». Під­тримуючи освітню діяльність українофілів, публікував твори ві­домих укр. письмен­ників. 1863 у С.-Петербурзі за ред. О. Потебні опубл. «Українські пісні, ви­дані коштом О. С. Бал­ліної» (63 твори, зокрема «Віють вітри», «Засви­стали козаченьки», «Ой на горі жито»). Засн. першого спожив. товариства в Харкові (1866). По­їздка Б. у країни Зх. Європи дала змогу Харків. товариству налагодити торг. звʼязки з англ. та швейцар. товариствами оптових закупівель. Б. уперше по­зна­йомив закордон. ко­операторів з особливостями роз­витку кооперації в Росії та Україні. 1869 заснував при Харків. спожив. товаристві кооп. видавництво і видав серію брошур. Під­готував статистико-соц. опис Харкова «Основы социологии г. Харькова». Автор низки статей та книг про кооперацію. Його «Первая памятная книжка рус­ских потребительских обществ» (С.-Петербург, 1870) належить до най­старіших вид. з ві­домостями про кооп. рух в Україні. Пере­кладав праці англ. та нім. політ­економів і ко­операторів. Пере­кладена ним брошура про робітничі спілки в Англії була внесена до пере­ліку заборон. літ-ри. Ініціатор створе­н­ня та один із засн. першого в Україні Харків. товариства пошире­н­ня в народі грамотності (1869). На власні заощадже­н­ня створив перший книжк. склад при Т-ві. 1871 роз­почав вид. серії «Ко­оперативна бібліотека» з метою «скромної популяризації в Росії теорії і практики кооперації». 1883–85 — пом. бібліотекаря в Харків. університеті. Один з організаторів Харків. громад. б-ки (1886). У перші дні роботи було 300 абонентів; книжк. фонд становив 5 тис. прим. Домігся до­зволу від­крити власну бібліотеку при книжк. магазині (зав. Є. Дятлова). 1887 — учасник створе­н­ня міської б-ки в Катеринославі. Шляхом кооперації («спільництва») прагнув змінити життя людської спільноти; засновував кооп. б-ки й Нар. доми для культ.-осв. вихова­н­ня мас. На думку Б., громад. бібліотека покликана бути «обʼ­єд­нуючим ро­зумовим центром для всього населе­н­ня міста». За­пропонував обʼ­єд­нати громадські та спец. (галузеві) б-ки у міську з такими від­ділами: заг. (суто наук.), міський і земський (крає­знав.), ремісничий, технічний, архівний, довід­ковий, від­діл іноз. книг, а також створити філіал. від­діле­н­ня для ін. б-к і архівів, які користуватимуться книжк. фондами за взаємною домовленістю — ідея між­бібліотеч. абонент. обміну. Вважав укладе­н­ня алфавітних заг., систематич. і предметних (галузевих) каталогів неодмін­ною умовою ефектив. діяльності б-к; за­пропонував видавати ці каталоги. Заповів із його книг влаштувати особливу бібліотеку для людей, які ведуть кооп. та просвітниц. діяльність у Харкові. Серед починань Б.– проект між­нар. кооп. енциклопедії, ідея заснува­н­ня Харків. кооп. університету та Між­нар. вищої кооп. школи. Листувався із М. Драгомановим, посвячував у свої кооп. ідеї Л. Толстого. 1905 його імʼям на­звано без­коштовну громад. читальню в Харкові. Того ж року при громад. б-ці від­крито книжк. торгівлю на кооп. засадах, ідею якої Б. висловлював ще у 90-х рр. 1996 на будинку по вул. Чернишевського, № 40, де жив і працював Б., встановлено мемор. дошку.

Пр.: Кооперация на Западе: Сб. С.-Петербург, 1871; О Харьковской ремеслен­ной библиотеке // Юж. край. 1886, 23 марта; Основание публичной библиотеки в Екатеринославе в 1859 г. // Екатеринослав. юбил. листок. 1887. № 9; К во­просу об учреждении местной публичной библиотеки // Там само. № 13; О народных домах. Х., 1899.

Літ.: Баренбаум И. Е. Мемуары Н. П. Бал­лина и обществен­ное движение в конце 50-х — начале 60-х годов ХІХ в. // Рев. ситуация в Рос­сии в 1859–1861 гг. Москва, 1970; Його ж. Подвижник обществен­ных библиотек // Сов. библиотековедение. 1979. № 5; Шоломова С. Б. Новое о деятельности Н. П. Бал­лина на Украине // Ис­следования и материалы. Москва, 1984. Сб. 49; Степченко О. П. З історії бібліотечної справи в Україні: Микола Бал­лін про реорганізацію бібліотечної діяльності в Харківському університеті (1883–1884 рр.) // Рукописна та книжкова спадщина України. К., 1996. Вип. 3; Коломієць Т. В. Харківське товариство пошире­н­ня в народі грамотності (1869–1920 рр.). Х., 1998; Аліман М. Микола Бал­лін // Укр. ко­оператори. Л., 1999. Кн. 1.

А. М. Пере­печа, О. П. Кунич

Завантажити статтю