Балтська рівнина

БА́ЛТСЬКА РІВНИ́НА — височин­на рівнина у пів­ден­но-східній частині Подільської височини. Знаходиться між Пд. Бугом і Дні­стром, у межах Одес., Микол. і Вінн. областей. Б. р. належить до акумулятивно-денудац. рівнин. Складається з неогенових піщано-глинистих алювіально-дельтових від­кладів давнього Дністра. Поверх­ня Б. р. еродована, похилена з Пн. Зх. на Пд. Сх., від­повід­но до нахилу знижується від 300 м до 200–180 м над р. м. за гол. вододілом Дністер — Пд. Буг. Із сучас. рельєфо­утворювал. процесів гол. — лінійна та площин. ерозія, зсуви, суфозійні явища. Роз­членована числен. річковими долинами з пологими схилами та балками пере­важно субширот. напряму. Гол. притоки Пд. Бугу орієнтовані з Зх. на Сх. (Сільниця, Дохна, Кодима, Савранка), притоки Дністра мають субмеридіал. напрямок (Камʼянка, Ягорлик, Кучурган), а ріки Причорноморʼя (Малий і Великий Куяльники, Тилігул) спрямовані на Пд. Сх. Клімат Б. р. помірно-континентал., серед. температура січня –5 °С, липня +19, +20 °С. Середньорічна кількість опадів 450–500 мм. Пере­важають лісо­степові ландшафти. Ґрунти темно-сірі лісові, темно-сірі опідзолені, чорноземи глибокі та звичайні. Вододіл. ліси з дуба, граба, липи, клена збереглися окремими масивами. Найбільший із них Савранський (пл. 8397 га, має статус заказника) — унікал. дубовий ліс на межі лісо­степу і степу. На Пд. на схилах балок є байрачні дубові ліси (байраки). Багато протиерозій. насаджень. Пере­важають с.-г. угі­д­дя. Вирощують зерн. й тех. культури. У межах Б. р. роз­таш. Петрівський заказник, Дальницький заповід­ник, коса Стрілка.

Завантажити статтю