Розмір шрифту

A

Бальзами

БАЛЬЗА́МИ (від грец. βἀλσαμον — ароматична смола) — речовини рослин­ного походже­н­ня, які містять ефірні олії та роз­чинені в них смоли, ароматичні та інші сполуки. Отримують Б. із насін­них субтропіч. і тропіч. рослин, рідше — з рослин пн. та помір. широт. Б. містяться в особливих між­клітин. протоках у корі дерев (заболоні), інколи — в листках та молодій деревині. Б. синтезуються як продукти обміну речовин або ж утворюються при поранен­ні рослин, імовірно, виконуючи захисну функцію. За­стосовують Б. у медицині, оптиці, мікро­скоп. техніці тощо. Канадський Б., який отримують із кори ялиці бальзамічної (Abies balsamea),– про­зора вʼязка рідина жовтуватого кольору — при висихан­ні твердіє без утворе­н­ня кри­сталів і зберігає про­зорість; роз­чиняється в орган. роз­чин­никах (ксилолі, бензолі, ефірі й хлороформі). Показник його заломле­н­ня близький до показника заломле­н­ня оптич. скла. Ці якості зумовили за­стосува­н­ня канадського Б. в мікро­скоп. техніці для склеюва­н­ня оптич. скла і виготовле­н­ня препаратів. Аналогічні властивості й за­стосува­н­ня має ялицевий Б., який добувають із кори ялиці сибірської (Abies sibirica). Із кори дерев роду Copaiferа добувають копайський Б., який за­стосовується для виробництва лаків. При поранен­ні стовбурів деяких видів дерев роду Commiphora одержують мирру, яку за­стосовують для ароматич. обкурюва­н­ня під час реліг. обрядів, а завдяки антисептич. властивостям — як лікар. речовину і для бальзамування. В Україні здавна для профілактики епідем. захворювань роз­кладали вогнища на дорогах та обкурювали житло запаленими гілками ялівцю звичайного (Juniperus communis); для цього за­стосовують верес звичайний (Calluna vulgaris) та багно болотяне (Ledum palustre), які містять смолисті бальзамічні речовини антисептич. бактерицид. дії. Для виготовле­н­ня лікув. настоїв, мазей і пластирів використовують витяжки з бруньок і листя берези бородавчастої, осики, тополі чорної, з хвої сосни, трави звіробою тощо. До складу лініменту бальзамічного Вишневського входить березовий дьоготь, що дає кератопластич. і протизапал. ефект. В Україні на основі лікар. трав виготовлена й рекомендована до вжива­н­ня низка Б. терапевт. дії: «Вігор», «Бероз», «Козацький», «Бальзам Кримський». Користуються популярністю «Ризький бальзам», до складу якого входять ароматичні смолисті речовини лаванди, мʼяти перцевої, роз­марину, шавлії плодів кропу пахучого, кориці; швед. гіркий «Бальзам Біт­тнера» (містить витяжки із 24-х лікар. трав), «Карельський бальзам» та ін.

Літ.: Биохимия растений / Пер. с англ. Москва, 1968; Болтарович З. Є. Українська народна медицина. К., 1994.

М. М. Хомляк

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2003
Том ЕСУ:
2
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
40202
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
154
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 1
  • середня позиція у результатах пошуку: 1
  • переходи на сторінку: 1
  • частка переходів (для позиції 1):
Бібліографічний опис:

Бальзами / М. М. Хомляк // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-40202.

Balzamy / M. M. Khomliak // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2003. – Available at: https://esu.com.ua/article-40202.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору