Балясна Рива Наумівна

БАЛЯ́СНА Рива Наумівна (10(23). 02. 1910, містечко Радомисль, нині м. Радомишль Житомир. обл. — 01. 10. 1980, Київ) — поетеса, нарисовець. Рано залишилася без батьків, виховувалася в дитбудинку (1919–23). У 1925 переїхала до Києва, працювала на 1-й взуттєвій ф-ці (до 1930). Закін. Київ. пед. інститут (1934), навч. в аспірантурі при Інституті євр. культури АН УРСР. Працювала політ. ред. (цензором) у Головліті (1935–39), ред. Укрдержнацменвидаву (до 1941). Під час 2-ї світової війни була в евакуації в Уфі, де працювала нач. відділу кадрів Башкир. філармонії, цензором Облліту Башкир. АРСР. 1944 повернулася до Києва і до остан. днів не припиняла літ. діяльність. За сфальсифікованим обвинуваченням у причетності до євр. націоналіст. підпілля була заарешт. (1952) й засудж. до 10 р. позбавлення волі. Під час слідства тяжко захворіла й майже весь термін заслання перебувала в табір. лікарнях. 1956 була звільн. й реабіліт. Писала мовою ідиш. Належала до письменниц. організацій «Молодняк», ВУСПП, СП СРСР. Брала активну участь у літ. житті України, була чл. євр. секції СПУ. Автор багатьох поет. збірок, зокрема «1931–1928 » («Переклик, 1928–1931», Х.; К., 1934), добірки «» («Світлі доріжки», К., 1940) та ін., поезій для дітей, нарисів про Буковину, євр. колгоспи на Пд. України тощо. Ліричні поезії пройняті почуттям любові до рідного народу, забарвлені колоритом укр. природи. Укр. мовою окремі твори Б. переклали С. Голованівський, І. Драч, Н. Забіла, Д. Павличко, В. Сосюра, Н. Тихий, Н. Упеник, П. Усенко та ін.

Рекомендована література

1. Заславский Р. Другой жизни у неё не было // Єгупець. 1997. № 8.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю