ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Банат

БАНА́Т  — край між річками Дунай, Тиса, Марош і Трансильванськими Альпами. Рівнинний на Зх., гористий на Сх. До 1919 належав Угорщині, потім розділений між Югославією (9310 км2) і Румунією (18715 км2). Насел.: румуни, серби, угорці, німці (проживали до 1945), а також українці (понад 10,5 тис. осіб, з яких 9352 вважають українську рідною мовою). Українці мешкають у румун. частині Б. (Сх. Б.) у р-ні м. Луґож (повіти Тиміш і Кара-Северин) в 11-ти селах, із яких 2 цілковито укр.: Копачеле і Зоріле. Перші укр. поселенці (лемки, бойки і гуцули) прибули сюди у 18 ст. із Зх. Закарпаття як колоністи після звільнення Б. від турків і приєднання 1718 до Австрії. Укр. населення було частково асимільоване. 1785 частина задунай. запорожців прийняла австр. підданство (бл. 8000 осіб), але 1812 вони повернулися назад. У 1930-х рр. банат. українці підтримували зв’язки з українцями на Буковині, мали укр. священиків; за віросповіданням українці Б.– греко-католики і православні. 1948 багатьох переселено до УРСР. У 1950–60-х рр. банат. українці мали свої школи, які закрито у 1970-х рр. Нині українська мова в Б. практично не вивчається. Лише в м. Луґож діють дитсадок та суботня школа, а також в м. Петруасе та с. Штюка в молодших класах виділено кілька годин на вивчення української мови. В Б. діють 5 укр. православ. церков, серед яких — великий храм св. Володимира в м. Луґож (служба укр. і румун. мовами). 1999 у Б. проводилися Дні укр. культури за такими напрямами: культ.-осв., реліг., мист. Свято проходило у містах Карансебеш, Луґож та с. Зоріле. Окрім круглих столів, проводилися також концерти укр. мист. колективів та виставка робіт укр. майстрів нар. мистецтва Б., служба Божа на честь храму св. Михаїла та Гавриїла в с. Зоріле. У кін. 19 ст. укр. поселення Б. досліджував В. Гнатюк, який опублікував кілька праць, що й нині залишаються важливим джерелом вивчення суспільно-пол. життя Банату кін. 19 — поч. 20 ст.

Рекомендована література

  1. Илустрована историjа Срба. Београд, 1991;
  2. Володимир Гнатюк. Документи і матеріали 1871–1989. Л., 1998;
  3. Українська культура у Банаті: Шляхи відродження та перспективи розвитку // Укр. форум. 1999, 9 груд.;
  4. Восточная Европа между Гитлером и Сталиным 1939–1941 гг. Москва, 1999.
Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2003
Том ЕСУ:
2
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Водойми
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
40231
Вплив статті на популяризацію знань:
116
Бібліографічний опис:

Банат / Т. Р. Кияк // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-40231.

Banat / T. R. Kyiak // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2003. – Available at: https://esu.com.ua/article-40231.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору