Банґладеш, Народна Республіка Банґладеш

Визначення і загальна характеристика

БАНҐЛАДЕ́Ш, Народна Республіка Банґладеш — держава у Пів­ден­ній Азії. На Заході, Пів­дні і Сході межує з Індією, на Пів­ден­ному Сході — із Мʼянмою. На Пів­дні омивається Бенґальською затокою Індійського океану. Площа 143,9 тис. км². Населе­н­ня бл. 129,2 млн осіб (2002). Етнічні групи: бенґальці (98 %), чакма, марма, сантали, біхарці, ораони, кхаси та ін. Мови: бенґальська (державна), урду, чакма, маг. Віро­сповіда­н­ня: мусульмани (сун­ніти) — 83 %, інду­їсти — 10,5 %, буд­дисти, християни. Столиця — Дакка (3,6 млн осіб). Найбільші міста: Чит­таґонґ (1364 тис. осіб), Кхулна (877 тис. осіб), Раджшахі (300 тис. осіб), Нараянґандж (269 тис. осіб). Адміністративно-територіальний поділ охоплює 19 округів (дистриктів). Державний устрій — парламентська республіка. Глава держави — президент, глава уряду — премʼєр-міністр. Законодавчий орган — однопалатні Національні Збори. Країна є членом ООН (від 1974), МВФ, ВООЗ, Британської Спів­дружності Націй. Грошова одиниця — така.

Історична довід­ка

Перші державні утворе­н­ня на території Б. (колишня Сх. Бенґалія) виникли 7–6 ст. до н. е. Одним із них була держава Ванґа (пізніше Банґа; звідси назва країни). У 4 ст. до н. е. — 5 ст. н. е. Б. — у складі давньоіндійських імперій. У 6 ст. Б. разом із Західною Бенґалією — єдина фе­одальна бенґальська країна. У 8 — поч. 13 ст. на території Б. існувала єдина Бенґальська держава. У 1-й пол. 13 ст. — поч. 18 ст. територія країни під­порядкована мусульманським династіям, зокрема Великим Моголам. Це зумовило пошире­н­ня ісламу (до цього тут був індуїзм). У 16 ст. цю територію завоював правитель Могольської імперії Акбар. На поч. 18 ст. тер. Б. стала незалежною. Від 1757 — під владою англ. Ост-Індської компанії (від 1858 — частина Британ. Індії). Від 1947 сх. частина Бенґалії, населена мусульманами, стала провінцією Паки­стану — Східний Бенґал, пізніше — Східний Паки­стан. У 60-х рр. 19 ст. у Б. почався національно-визвильний рух. Унаслідок ре­пресій паки­станського уряду в Індії опинилися міль­йони біженців-бенґальців. Це загострило індо-паки­станські від­носини. Після поразки Паки­стану у війні з Індією 26 березня 1971 Б. проголошено нар. республікою, однак юридично від­окремле­н­ня від Паки­стану від­булося 16 грудня 1971, коли у столицю вступили індій. війська й загони бенґальських патріотів. 1972 Б. як суверен­ну державу ви­знав СРСР. 15 серпня 1975 від­бувся військ. пере­ворот, у результаті якого було вбито президента М. Рахмана. Влада пере­йшла до тимчасової адміністрації воєн­ного стану. При ній на правах уряду (Кабінету Міністрів) діяла консультативна рада у складі військ. і цивільних осіб. 1977 президентом обрано З. Рахмана — учасника нац.-визв. боротьби за незалежність Б. (загинув під час військ. заколоту 1981). Протягом майже 10 р. заборонено політ. діяльність. Парламент. вибори від­булися в травні 1986.

Природні ресурси

Корисні копалини: природний газ, уран, камʼяне вугі­л­ля, торф, вапняк. Більша частина країни лежить у межах широкої дельти, сформованої річками Ґанґ і Брахмапутра. Густа мережа річок та іригацій. ка­налів. Часті неврожаї внаслідок ката­строфічних повеней, тропічних циклонів. Від­носно під­вищена територія (чит­таґонзькі пагорби) за­ймає менше 1/10 її площі. На кордоні з Мʼянмою зді­ймається гора Модок-муал (1003 м) — найвища точка країни. Клімат субекваторіальний, мусон­ний. Бл. 80 % опадів випадає в сезон мусонів (від травня до серед. жовтня), річна норма опадів — від 1400 мм — на східному кордоні й до 5080 мм — на Пів­нічному Сході. Середня температура січня від +12° до +25 °С, квітня (найжаркіший місяць) — від +23° до +34 °С. Ґрунти здебільшого алювіальні, подекуди — червоноземи й жовтоземи, на Пів­дні — заболочені. Пере­важають окультурені ландшафти. Природна рослин­ність пред­ставлена вічнозеленими субекваторіальними лісами, манґровими заростями уздовж річок і саваною на височинах. На ліси припадає бл. 1/6 тер. країни. Пів­ден­ному Заході країни заполонили манґрові джунглі Сундарбан. Характерними рослинами є сундари, тис, сал, бетель, кілька видів бамбуку. В джунглях водиться бенґальський тигр, на чит­таґонських пагорбах — слони й леопарди. В лісах багато макак, гібонів, лемурів; трапляються мангусти, шакали, бенґальські лисиці, болотні крокодили, дикі кабани.

Економічний і культурний роз­виток

ВНП (2002) — 175,9 млрд дол. США, на душу населе­н­ня — 1384 дол. США. Основа економіки — с. госп-во. У Б. — один із найвищих у світі показників ро­зорюваності земель (71 %). Вирощують рис, чай, джут (80 % світ. виробництва), цукрову тростину, тютюн. Роз­водять велику рогату худобу та буйволів, кіз, овець, птицю. Бл. 85 % населе­н­ня зайнято в сільському господарстві. Основні галузі промисловості: джутова (Б. — найбільший екс­портер джуту у світі), текс­тильна, цукрова, харчова, паперова. Є також металургійні, нафтопереробні, цементні, металооб­робні заводи. Екс­портують джутові, шкіряні вироби, чай, море­продукти. Пере­везе­н­ня здійснюються пере­важно водними шляхами. Основні торгові партнери: США, Японія, Індія, країни Східної Європи. У Б. — 33 заклади вищої освіти (зокрема 21 — приватний), 1700 закладів середньої освіти, 16 мед. і тех. закладів, а також 68 закладів освіти з під­готовки вчителів і викладачів. У столиці — Національний музей Б., дві бібліотеки (центральна публічна та університетська), 700 мечетей, форт Лабад (17 ст.), гробниця Парі-Бібі, у старій частині міста — великі східні базари. У Раджшахі — дослідний музей Варендра (колекції екс­понатів з історії, антропології й археології), в Параенґалі — мечеть 16 ст., в Нараянґанджі — форт Ідракпур (1660). Література Б. роз­вивається бенґальською мовою. Складовою частиною є творчість письмен­ників-мусульман, у якій вони широко використовують лексику й образність араб. та персид. поезії, мотиви сюжету, повʼяз. із мусульманською традицією (ця тенденція зародилася у 17 ст.). Най­яскравіші пред­ставники цього напряму у 19–20 ст. — Мір Мушар­раф Хусейн, Койкобад, Нозрул Іслам, Абдул Кадір. Найві­доміші поети 20 ст. — Гулам Мустафа, Роушан Яз­дані, Джасімунд­дін, поетеса і громад. діячка Бегум Суфія Камал. Поезія Шамсура Рахмана, Хасана Хафізура Рахмана має соц. спрямува­н­ня. Творчість прозаїків по­значена впливом Р. Таґора.

Звʼязки з Україною

Б. ви­знав Україну як незалежну державу 29 грудня 1991. Дипломатичні від­носини встановлено 24 лютого 1992 через обмін нотами. Українці у Б. працюють за контрактом і зайняті пере­важно на різних промислових обʼєктах. Товарообіг між обома країнами не пере­вищує 10 млн дол. США, значна частина припадає на екс­порт товарів з України. Україна екс­портує в Б. транс­форматори, під­йомно-транс­порт­не обладна­н­ня, двигуни і трактори; імпортує джут, чай, ліки, паперові та хімічні вироби.

Літ.: Юрківський В. М. Країни світу. К., 1999; Весь світ у цифрах і фактах. К., 2001.

О. Є. Семенець

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю