Розмір шрифту

A

Банк

БАНК (нім. Bank, франц. banque, від італ. banko — лавка, конторка міняйла) — фінансово-кредитна установа, створена для здійсне­н­ня грошово-кредитного процесу й емітува­н­ня грошових знаків. Перші Б. виникли в Італії у 14 ст. Початком банк. справи вважають діяльність міняйл, які використовували обмін місц. та іноз. монет для здійсне­н­ня торг. операцій з іноз. купцями. По­ступово у міняйл накопичувалися значні суми вільних грошей, які можна було використовувати як позички за певну плату з умовою поверне­н­ня. Роз­виток промисловості й торг. стосунків між країнами сприяв пере­творен­ню субʼєктів банк. справи на специф. структуру, яка виконує такі функції: посередниц. й кредитні від­носини між екон. субʼєктами шляхом залуче­н­ня вільних коштів у насел. та субʼєктів економіки за певну винагороду й роз­міще­н­ня їх у формі кредиту за принципом платності й поверта­н­ня; грош. роз­рахунки між екон. субʼєктами; створе­н­ня кредит. засобів обігу; забезпече­н­ня прибутку на грош. збереже­н­ня насел. й доходів господарюва­н­ня. Продукт діяльності Б. — гроші, емітовані в обіг, та ін. засоби платежу, акумульовані вільні гроші (кредитні ресурси) та на­дані кредити з метою одержа­н­ня банк. прибутку. Банк. прибуток виникає як різниця між від­сотками, які банк отримує за на­даний кредит, і від­сотками, які він сам сплачує по залучених вкладах. За сучас. умов прибуток Б. створюється також за рахунок сплати клієнтами ін. послуг, які виконують Б. З роз­витком мережі банк. установ здійснюється роз­межува­н­ня Б. за функціонал. при­значе­н­ням. Існують центр. Б., комерц., інвестиц., депозитні, ін­новац., іпотечні, ощадні та ін. В Україні 20 травня 1991 створено дворівневу банк. систему, в якій вищий рівень становить НБУ, а решта банків (пере­важно комерційні) — другий рівень. 1999 ВР України прийняла Закон «Про Національний банк України», згідно з яким осн. функцією НБУ є забезпече­н­ня стабільності грош. одиниці, сприя­н­ня стабільності банк. системи та цін. НБУ від­повід­но до осн. засад грошово-кредит. політики ви­значає й проводить грош.-кредитну політику, монопольно здійснює емісію нац. валюти України та організовує її обіг, ви­ступає кредитором остан. ін­станції для Б. і організовуває їх рефінансува­н­ня, виконує ін. функції, об­умовлені зга­даним законом. Другий рівень банк. системи України — комерц. Б., функції яких можна ви­значити як акумулюва­н­ня тимчасово вільних грош. коштів, на­да­н­ня їх у позику на умовах платності й від­шкодува­н­ня, роз­рахунково-касове обслуговува­н­ня клієнтів, створе­н­ня (на основі викона­н­ня перших двох функцій) кредит. засобів платежу (депозитна емісія). Якщо фінанс. установа не виконує хоча б одну з на­званих функцій, вона не може вважатися комерц. банком.

М. М. Загумен­нов

Б. називають не лише установу, а й будівлю, де вона роз­міщується. Ця будівля має певні особливості, зумовлені функціон. специфікою Б., що до­зволяє говорити про наявність певного типу архітектури — банківської. Як правило, для роз­міще­н­ня Б. будують спец. приміще­н­ня, хоч спочатку під Б. пере­плановувалися житл. будинки садиб. типу. Типолог. риси банк. споруд сформувалися досить швидко. Центром обʼємно-просторової композиції Б. є двосвітний операц. зал, здебільшого в центрі споруди на 2-му поверсі. До операц. залу ведуть найчастіше парадні сходи з білого мармуру або граніту, оздоблені бронзовим литвом. Службові приміще­н­ня примикають до операц. залу. У під­валах роз­міщуються сейфи. Фасади Б. облицьовані природ. чи штуч. каменем, високо­якісним декор. тинькува­н­ням. Найчастіше для декорува­н­ня фасадів використовували архіт. форми неокласики, неоренесансу, рідше необароко. Оздобле­н­ня фасадів та інтерʼєрів Б. мали, на думку власника, пере­конати вкладників у стабільності фінанс. стану установи. Б. роз­міщувалися на центр. магістралях великих міст і формували їхнє архіт. облич­чя. В окремих випадках будинки Б. створювали цілі архіт. ансамблі.

В Україні перші будинки Б. споруджено в Одесі: Земський і Державний Б. (обидва — 1882, арх. В. Маас) та Бес­сарабсько-Таврійський Б. (1899, арх. С. Ландесман). На зх.-укр. землях перший будинок Б. зведено арх. Ю. Захарієвичем 1884 у Львові. Цього ж року арх. Р. Меус збудував Б. в Станіславі (нині Івано-Франківськ). До перших банк. споруд в Україні належать збудоване 1903—05 приміще­н­ня Товариства взаємного кредиту у Харкові (арх. Ю. Цауне) та одна з найкращих споруд Львова — будинок Галицького купецького Б. (1908, арх. Ю. Сосновський, Ю. Захарієвич, скульптор З. Курчинський). На поч. 20 ст. архітектура Б. набуває ще більшої імпозантності, окрім неокласики та неоренесансу, архітектори дедалі частіше почали звертатися до форм модерну й неоросійського стилю. Так, у формах неоросійського стилю збуд. селянські Б. у Полтаві (1909, арх. С. Носов, О. Кобелєв), Одесі (арх. А. Мінкус) і Києві (арх. О. Кобелєв; обидва — 1910). У Харкові на Микол. пл. за проектом арх. О. Бекетова споруджено архіт. ансамбль Б. у формах неокласики і неоренесансу — Азово-Донський комерційний (1897), Земельний (1898), Торговельний (1899), Волго-Камський (1907); а також Купецький Б. на розі Торгової пл. і Плетньовського провулку (1909). Найбільшу кількість банк. споруд на поч. 20 ст. зведено в Одесі — Друге кредитне товариство (1903, арх. О. Бернадац­ці), Азово-Донський Б. (1913, арх. А. Мінкус), Російсько-Азіатський Б. (1914, арх. С. Гальперсон). Найві­домішим Б. Катеринослава (нині Дні­пропетровськ) був Пів­ден­норосійський Б. (1913, арх. В. Шретер). У Києві майже всі Б. зосереджувалися на Хрещатику. Серед них найбільші — С.-Петербур. обліковий і позичковий (арх. Л. Бенуа), Волго-Камський (арх. П. Андреєв; обидва — 1914), Російський для зовн. торгівлі (1915, арх. Й. Лідваль). Значний вплив на подальший роз­виток обʼємно-планувал. структури Б. мало спорудже­н­ня Державного Б. в Києві на вул. Ін­ститутська (1901– 05, арх. О. Вербицький, О. Кобелєв, скульптори Е. Саля, Ф. Соколов), нині тут роз­міщений Національний банк України (НБУ). У центрі споруди НБУ — двосвітний операц. зал (пл. 729 м2), оздоблений декор. скульптурою, вікна прикрашені кольоровими вітражами. Фасади декоровані в стилі неоренесансу — колони з лабрадориту, стіни облицьовані штучним каменем, що імітує сірий граніт і рожевий пісковик, карниз і портал прикрашені барви­стою ма­йолікою.

Усього в Україні на поч. 20 ст. було зведено бл. 100 Б. Після більшов. пере­вороту у звʼязку з націоналізацією банків їхні будівлі часто були пере­будовані під адм. споруди, лялькові театри, навч. заклади та ін. За рад. часів ві­домий лише один випадок рекон­струкції банк. споруди — Державного банку в Києві. Проект надбудови цього Б. майстерно роз­робили і здійснили 1934 арх. О. Кобелєв і В. Риков. У 30-і pp. в Україні збудовано лише 2 нових Б. в м. Сталіно (нині Донецьк, арх. В. Естрович) і в м. Костянтинівка (Донец. обл., арх. О. Кобелєв). Пізніше Б. в УРСР не споруджувалися. Від перших років незалежності України Б. будують інтенсивно, вони знову стали помітними громад. спорудами й окрасою міст. У буд-ві нових Б. використовують досвід їх зведе­н­ня поч. 20 ст., коли й склалися основні типолог. риси банк. споруд. У сучас. архіт. стилістиці Б. пере­важно використовують форми неокласики, й тільки в небагатьох випадках — постмодернізму і т. зв. сучас. архітектури, для якої характерні великі скляні вітражі серед глухих поверхонь стін з їх інтенсивною пластич. обробкою. Серед цікавих банк. споруд — будинок «Брокбізнесбанку» у Києві на про­спекті Пере­моги (1996, арх. Г. Хорхот, І. Бєлявська, В. Журавель, І. Руднєва), що привертає увагу перед­усім формами постмодернізму, його архіт. облич­чя ви­значають закриті поверх­ні стін, що зорово ніби спираються на площини скла. У будівлі Держ. екс­порт­но-імпорт. Б. України на вул. Антоновича в Києві (2000, арх. І. Гречина, В. Зубченко, В. Рибак, І. Шпара) найдовершенішим композиц. акцентом є обʼєм чотири­ярусного операц. залу, композиція якого побудована за принципом формува­н­ня простору, притаман. мистецтву барок. ансамблів.

Іноді під Б. за­ймають існуючі будівлі. Так, в істор. центрі Львова під роз­міще­н­ня акц.-комерц. Б. «Львів» від­ре­ставровано житловий будинок на вул. Руська, № 2 — памʼятку архітектури 14—16 ст.

С. К. Кілес­со

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2003
Том ЕСУ:
2
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
40278
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
215
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Банк / М. М. Загуменнов, С. К. Кілессо // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-40278.

Bank / M. M. Zahumennov, S. K. Kilesso // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2003. – Available at: https://esu.com.ua/article-40278.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору