Банних Віктор Іванович
БА́ННИХ Віктор Іванович (28. 06. 1949, м. Старокостянтинів Кам’янець- Поділ., нині Хмельн. обл. — 14. 08. 2003, Київ) — військовик (генерал-полковник). Державні нагороди СРСР. Орден Богдана Хмельницького 3-го (1996) та 2-го (2002) ступ. Закін. Моск. вище прикордонне військ. училище (1970), ВШ КДБ (1979). Від 1970 — офіцер з інформації розвідув. відділу 49-го прикордон. загону Сх. прикордон. округу (м. Панфілов Талди-Курган. обл., РФ); від 1974 — офіцер, 1978–79 — старший офіцер з інформації розвідув. відділу Сх. прикордон. округу (Алма-Ата); 1981– 83 — заступник нач. загону з розвідки, нач. розвідув. відділу 30-го прикордон. загону Сх. прикордон. округу (м. Маканчі Семипалатин. обл., РФ); 1984–85 — заступник нач. інформ.-аналіт. відділу, від 1985 — нач. 2-го відділу розвідув. упр. Гол. упр. Прикордон. військ СРСР (Москва); 1987–90 — заступник нач. військ з розвідки, нач. розвідув. відділу Забайкал. прикордон. округу (м. Чита, РФ); 1990– 92 — заступник нач. військ з операт. роботи, нач. операт. відділу Зх. прикордон. округу (Київ); 1992– 94 — заступник Голови Держкомкордону, заст. командувача Прикордон. військ України, нач. операт.-розшук. упр.; від 1994 — в. о. Голови Держкомкордону України, 1995–99 — голова Держкомкордону, командувач Прикордон. військ України; 2000– 01 — заступник Міністра оборони України, від 2002 — Держ. секр. із питань міжнар. співробітництва.