Барабаш Юрій Якович
БАРАБА́Ш Юрій Якович (10. 08. 1931, Харків — 28. 11. 2024, Москва) — літературознавець. Доктор філологічних наук (1969), професор (1971). Член НСПУ (1957). Лауреат Міжнародної премії Фундації О. і Т. Антоновичів (1998). Національна премія України ім. Т. Шевченка (2004). Закінчив Київський університет (1955). Працював 1960–61 головним редактором журналу «Прапор». 1961–65 — заступник головного редактора «Литературной газеты» у Москві, кілька років — у апараті ЦК КПРС, 1975–77 — директор Інституту світової літератури АН СРСР, 1977–83 — 1-й заступник міністра культури СРСР, 1983–86 — головний редактор газети «Советская культура». Автор численних праць з теорії літератури та історії української літератури, культурологічних публікацій у періодиці. У дослідженнях, присвячених літературній спадщині О. Довженка, підкреслював національну специфіку його творчості, висунув і обґрунтував тезу про нерозривність у справжньому мистецтві національного змісту та національної форми. Аналізував твори Г. Сковороди, Т. Шевченка, В. Винниченка, Василя Еллана-Блакитного, В. Чумака, Є. Маланюка, В. Сосюри, В. Барки, О. Гончара, А. Любченка, Григора Тютюнника, І. Виргана та ін. Праці Барабаша перекладено європейськими мовами.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Поет і час. К., 1958; Крилатий реалізм. Х., 1961; Чисте золото правди. К., 1962; Довженко. Москва, 1968; О народности. Москва, 1970; Вопросы эстетики и поэтики. Москва, 1973; Алгебра и гармония: О методологии литературовед. анализа. Москва, 1977; «Знаю человека...». Григорий Сковорода: поэзия, философия, жизнь. Москва, 1989; Гоголь. Загадка «Прощальной повести». Москва, 1993; Почва и судьба. Гоголь и украинская литература. Москва, 1995; «Коли забуду тебе, Єрусалиме…». Гоголь і Шевченко: Порівнял.-типолог. студії. Х., 2001.
Рекомендована література
- Іванисенко В. П. Активна позиція критика // РЛ. 1959. № 7;
- Сивокінь Г. М. У зачарованому світі Довженка // Там само. 1962. № 4;
- Волинський К. Неповторні риси митця // Прапор. 1962. № 7;
- Моціяка О. «Ти смієшся, а я плачу…» // Гоголеведческие студии. Нежин. 2002. Вып. 9.
Завантажити статтю
Людина 
