Барамідзе Олександр Георгійович
БАРАМІ́ДЗЕ
Олександр Георгійович (
; 27. 03. 1902, с. Джунджуаті, нині Ланчхут. р-ну, Грузія — 29. 08. 1994, Тбілісі) — грузинський літературознавець. Доктор філологічних наук (1936). Заслужений діяч науки Грузії (1946). Академік АН Грузії (1961). Закін. Тбіліс. університет (1925). Наук. діяльність розпочав 1925. Сфера наук. зацікавлень — груз. література 11–17 ст. 1966–85 — директор Інституту історії груз. літ-ри АН Груз. РСР. Автор праць: «
» («Нариси з історії грузинської літератури», т. 1–8, 1945–85), «
» («Історія грузинської літератури», т. 1, 1954, співавт.), «
» («Сулхан-Саба Орбеліані», 1959), «
» («Шота Руставелі і його поема», 1966), «
» («Проблеми давньогрузинської літератури», 1980) та ін. Опублікував кн. «
» («З недавнього минулого», 1983), куди увійшли, зокрема, спогади про зустрічі з письменниками П. Тичиною, М. Рильським, М. Бажаном та ін. Співавтор (разом з Л. Асатіані й Б. Жгенті) кн. «
» («З історії культурних взаємин Грузії та України», 1954). Усі праці Б. опубл. у Тбілісі. Досліджував груз.-укр. літ. зв’язки, творчість Т. Шевченка, Лесі Українки. Автор вступ. статей в укр. перекл. кн. Д. Гурамішвілі «Давитіані» (1955) та антології «Поезія грузинського народу» (1961, співавт.; обидві — Київ).
Додаткові відомості
- Основні твори
- укр. перекл. — Таріель // Шота Руставелі. К., 1938.
Рекомендована література
- Микадзе Г. Библиография трудов А. Барамидзе // Вопросы древнегрузинской литературы. Тбилиси, 1964. Сб. 2;
- А. Г. Барамидзе: Библиография. Тбилиси, 1998 (груз. та рос. мовами).