Баран Роман Левкович
БАРА́Н Роман Левкович (22. 12. 1925, м. Снятин, нині Івано-Фр. обл. — 15. 12. 2004, Львів) — фотохудожник-портретист. Брат В. Барана, батько Р. Баран. Член Спілки фотохудожників України (1989). Закін. Краків. вищу художню школу (1947; викл. Я. Лукавецький, Р. Зорій). Завідував фотостудіями у Снятині, Станіславі (нині Івано-Франківськ), Калуші, Коломиї, Запоріжжі (1959–69), Донецьку (1969–74), Львові (1974– 76, 1991–92), Києві (1976–91). Від 1990 — завідувач відділу фотомистецтва ж. «Світло і тінь». Створив школу худож. фотографії. Відбулося понад 20 персон. виставок, зокрема до 75-річчя від дня народж. у Львові (2000). Був організатором низки виставок, зокрема укр. фотопортрета. Двічі нагородж. золотою медаллю FIAP (Міжнар. асоц. фотомитців), двічі золотою медаллю PSA (Амер. асоц. фотомистецтва), тричі лауреат медалі HETICA (Франція). Загалом має 23 золоті, 41 срібну, 59 бронз. нагород міжнародних фестивалів, володар 9-ти Ґран-Прі міжнар. конкурсів (Італія, Франція, Бельгія, Японія та ін.). Почесний чл. нац. фотографічних т-в Польщі (Краків, Варшава), Франції (Бордо), Бельгії (Котрійк), Італії (Турин), Англ. королів. фототовариства (Единбурґ). 1973–74 розробив і втілив нове тех. і творче вирішення в галузі позитив. техніки фотодруку — «ізогелії». 1982 розробив оригін. прийом фотогр. вираження — «колаж у портреті».
Рекомендована література
- Брюховецька Л. Таємниця обличчя // Київ. 1984. № 5;
- Дорош А. Колажі Романа Барана // За вільну Україну. 1996, 23 лип.;
- Чернявський Ю. Р. Баран — маестро українського фотомистецтва // Діло. 1997, черв.–лип.;
- Шукаймо жінку. У лабіринтах власної душі... / Інтерв’ю з Р. Бараном провела О. Теленчі // ГУ. 1998, 20 верес.;
- Коли валяться ідоли, людина тікає в еротичне життя / Бесіду з Р. Бараном провела Я. Коваль // День. 1999, 27 лют.