Баранник Валерій Павлович
БАРА́ННИК Валерій Павлович (18. 12. 1922, Баку — 29. 06. 2006, Москва) — хімік. Доктор хімічних наук (1956), професор (1957). Сталінcька премія (1946). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. університет (1943), де відтоді й працював: асист., доцент кафедри колоїдної хімії (1943– 50). У 1950–52 — зав. лаб. Інституту хлору Міністерства хім. промисловості СРСР; 1952–69 — завідувач кафедри заг. хімії Севастоп. приладобуд. інституту; 1969–77 — завідувач відділу Мор. гідрофіз. інституту АН УРСР (Севастополь); від 1975 — наук. консультант у Чорномор. філії Центр. НДІ технології суднобудування Мінсуднопрому СРСР (Севастополь); від 1977 — завідувач кафедри у Моск. пед. інституті. Дослідж. в галузі фіз. хімії і мор. корозії. Розробив метод одержання бору з мор. води за допомогою сорбенту на основі гідроксиду цирконію; дослідив методи визначення міді, цинку, молібдену й урану в мор. воді.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Защита металлов от разъедания кислотами. Москва, 1945 (співавтор); Краткий справочник по коррозии. Москва; Ленинград, 1953; китай. мовою — Пекін, 1954; англ. мовою — Лондон, 1960; Ингибиторы коррозии металлов. Москва, 1958; англ. мовою — Лондон, 1960 (співавтор); Испытание коррозионной активности обезжиривающих растворов // Технология судостроения. 1973. № 7.
Завантажити статтю
Людина 
