Баранов Сергій Микитович
БАРА́НОВ Сергій Микитович (14. 11. 1918, м. Кустанай, Казахстан – 23. 06. 2000, Донецьк) – хімік-органік, вуглехімік. Доктор хімічних наук (1963), професор (1963), член-кореспондент НАНУ (1965). Учасник 2-ї світової війни. Мав бойові та держ. нагороди СРСР. Закін. Ленінгр. університет (1941). Працював у Львів. мед. інституті (1946–66): асист., доцент, завідувач кафедри орган. хімії. Від 1967 – в Інституті фіз.-орган. хімії та вуглехімії НАНУ: кер. відділу вуглехім. та орган. синтезу, радник при дирекції (1990–2000), одночасно 1966–85 – завідувач кафедри, професор кафедри вуглехімії Донец. університету. Осн. напрям робіт у галузі орган. хімії – синтез і реакційна здатність гетероциклічних сполук, що є компонентами кам’яновугіл. смоли. Досліджував зв’язки між структурою і властивостями вугілля, синтез та реакційну здатність гетероциклічних сполук ряду азолінів, азинів, бетаїнів та ін.; розробив реакцію гетерилювання, що відкрило новий спосіб цілеспрямованого синтезу сполук заданої структури і властивостей; запровадив у виробництво способи одержання роданіну, бета-галогенозаміщених кислот, купроїну та ін. Встановив основні закономірності зв’язку між структурою й хім. властивостями вугілля, розробив клатратну теорію будови вугілля.
Пр.: Органічна хімія: Підруч. К., 1970; Четвертичные соли хинолинбензимидазолов // ХГС. 1980. № 12 (співавтор); Восстановительная диполимеризация угля // ХТТ. 1980. № 6 (співавтор); Перспективы энергетического и химического использования угля. К., 1982; Синтез и исследование ингибиторов коррозии на основе коксохимического хинолина. К., 1992 (співавтор).
А. Ф. Попов
Основні праці
Органічна хімія: Підруч. К., 1970; Четвертичные соли хинолинбензимидазолов // ХГС. 1980. № 12 (співавтор); Восстановительная диполимеризация угля // ХТТ. 1980. № 6 (співавтор); Перспективы энергетического и химического использования угля. К., 1982; Синтез и исследование ингибиторов коррозии на основе коксохимического хинолина. К., 1992 (співавтор).
Людина 
