Барановський Гаврило Васильович
БАРАНО́ВСЬКИЙ Гаврило Васильович (25. 03. 1860, Одеса — 1920) — архітектор, мистецтвознавець. Закін. Кишинів. гімназію та Одес. реал. училище (1881), С.-Петербур. інститут цивіл. інж. (1885, срібна медаль за архіт. проекти). Працював у ньому викл. (1897–1905); ред.-видавець ж. «Наше жилище» (1894–95, згодом «Строитель» — 1895–1905). Перша самост. архіт.-буд. робота — майстерні Балтій. суднобуд. заводу (С.-Петербург). Від 1888 — арх. цього заводу. Автор низки проектів у С.-Петербурзі, зокрема прибутк. будинків на набережній р. Фонтанка, № 64 (1890), вул. М. Ломоносова, № 14 (1892), вул. Ф. Достоєвського, № 36 (1897), особняків Г. Єлисєєва на вул. Біржова лінія, № 12, 14 (1894) та І. Дурдіна на Свердлов. набережній, № 36 (1895), приміщення жін. гімназії княгині Оболенської — провулок Басків, № 8 (1899–1900), комплекс Торг. дому товариства «Брати Єлисєєви» на Невському проспекті, № 56/8 (1900–03), приміщення Рос. геогр. товариства — провулок Гривцова, № 10 (1907–09), приміщення ломбарду — набережна р. Мойка, № 72 (1909), Буддій. храму на Примор. проспекті, № 91 (1909–15). Проекти вирішувалися у стилях необароко та далекосхід. архітектури. Досліджував питання містобудування та буд. законодавства. Один з укладачів фундам. довідк. видань, де відображено також творчість зодчих в Україні: «Юбилейный сборник сведений о деятельности бывших воспитанников Института гражданских инженеров (Строительного училища): 1842–1892», С.-Петербург, 1892–93; «Архитектурная энциклопедия второй половины ХІХ в.», т. 1–7, С.-Петербург, 1902–08.
Фотоілюстрації
Людина 
