Барановський Герман Олексійович
БАРАНО́ВСЬКИЙ Герман Олексійович (15. 08. 1926, м. Кам’янець-Подільський Поділ. губ., нині Хмельн. обл. — 19. 03. 2007, Харків) — фахівець у галузі радіозв’язку. Кандидат технічних наук (1980). Державна премія СРСР у галузі н. і т. (1983). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. електротех. інститут зв’язку (1949). Працював у Моск. НДІ № 885 (нині НДІ приладів): від техніка до нач. лаб. (від 1948); на заводі № 285 (нині Харків. приладобуд. завод ім. Т. Шевченка): гол. конструктор (від 1956); у Харків. особл. КБ № 692 (нині ВАТ «ХАРТРОН»): нач. комплексу — гол. конструктор (від 1959); в Укр. філії НДІ вимірюв. техніки (нині АТ «НДІ радіотех. вимірювань», Харків): дир. (від 1968), пров. н. с. (від 1986). Напрями наук. діяльності: розробка, виробництво, впровадження систем радіотех. керування та траєктор. вимірювань польоту під час льотних випробувань баліст. і крилатих ракет. Від 1948 — учасник розробки радіомаяків і систем повного радіокерування для баліст. ракет дальністю польоту від 600 до 7000 км. Усі наук. праці засекречені. Б. написав спогади «Перейдена нива» (Х., 2001). Автор публікацій у періодиці з історії вітчизн. ракет. техніки.
Додаткові відомості
- Основні праці
- История развития НИИРИ. Х., 1991.
Рекомендована література
- 50 лет впереди своего века (1946–1996). Москва, 1998;
- Черток Б. Е. Ракеты и люди. Москва, 1999.
Завантажити статтю
Людина 
