Барановський Петро Дмитрович

БАРАНО́ВСЬКИЙ Петро Дмитрович (02(14). 02. 1892, с. Шуйське, нині Смолен. обл., РФ — 12. 06. 1984, Москва) — архiтектор, реставратор, iсторик архiтектури. Проф. Заслужений діяч мистецтв РРФСР. Закін. Моск. археол. інститут (1918). Засн. наук. реставрацiї пам’яток архітектури в СРСР. Справив визначал. вплив на формування укр. школи реставрацiї. Дослiдив i реставрував понад 100 пам’яток у Росiї, Бiлорусi, Азербайджанi, Вiрменiї, Грузiї. 1923 заснував у с. Коломенське перший в СРСР Музей нар. архітектури. Наприкiнці 30-х рр. за оборону пам’яток церк. архітектури був репресований. 1943–44 як чл. уряд. комiсiї з розслiдування нацист. злочинiв в Українi наполiг на вiдбудовi багатьох пам’яток, знищених під час війни. Протягом 1944–62 вiдбудовував П’ятницьку церкву 12 ст. у Черніговi. 1957–70 дослiджував київ. церкву Спаса на Берестовi, руїни Успен. собору Києво-Печер. лаври, ротонду 12 ст. в с. Побережжя (Тисьмениц. р-н Івано-Фр. обл.). Автор праць з археологiї, iсторiї архітектури, методики дослiдж. i реставрацiї пам’яток.

Завантажити статтю