Барановський Полікарп Павлович

Визначення і загальна характеристика

БАРАНО́ВСЬКИЙ Полікарп Па­влович (03(15). 04. 1897, м. Немирів Поділ. губ., нині Вінн. обл. — 27. 02. 1963, Київ) — музичний акустик, музико­знавець, інженер-винахідник. Закін. Київ. рентґенол. ін­ститут (1925), навч. у Київ. енергоін­ституті (до 1938). У 1932 — радіотехнік тонолабораторії Київ. кінофабрики; 1932–38 — зав. акуст. лаб. Київ. муз. комбінату; 1938–44 — науковий спів­робітник Ін­ституту електрозварюва­н­ня АН УРСР; 1944–63 — зав. створеної ним лаб. звукозапису ІМФЕ АН УРСР, за сумісництвом 1946–49 — старший науковий спів­робітник НДІ психології Міністерства освіти УРСР. Наукові дослідже­н­ня у галузі теор. питань муз. і фізіол. акустики, екс­перим. психології, екс­пертизи слух. апарату. Акуст. винаходи Б. 1935–47 випередили створе­н­ня рос. вченим М. Гарбузовим зон­ної теорії слуху (1948). Спільно з Є. Юцевичем 1935–38 роз­робив теорію дуалізму інтервалів і варіаційності муз. системи; за­пропонував методи електрофонозапису, акустич. мікросинхронізації. Удосконалив перші вітчизн. магнітофони «Україна», а також обладна­н­ня для фіксува­н­ня і від­творе­н­ня муз. і мовлен­нєвого фольклору. Завдяки фонофіксації Б. здійснено раритетні записи фортепіан. екс­промтів М. Рильського, співу М. Микиші та І. Козловського, Є. Адамцевича, А. Гребеня, Є. Мовчана, П. Носача, В. Пере­пелюка, а також голосів поетів Д. Бобиря, П. Воронька, В. Сосюри. Архів Б. та фонозаписи зберігаються в ІМФЕ НАНУ.

Пр.: Механизация процес­сов на­стройки музыкальных инструментов. Ч. 1. На­стройка гармоний. К., 1935; Комо­графічний метод дослідже­н­ня слуху. К., 1941; Основы дуализма интервалов. К., 1942; Рефракторність зон акустичної рецепції. К., 1947; Побудова хроматичного звукоряду чистого строю // Доп. АН УРСР. 1959. № 3.

К. М. Луганська

Завантажити статтю