Барит
БАРИ́Т (від грец. βαρὐς — важкий) — мінерал класу сульфатів. Ін. назви: бароселеніт, вольніт, мительлевіт, тунгшпат, шпати болонський, гребінчастий, важкий, жердинистий, еренштейн. Ba[SO4]. Сингонія ромбічна. Колір: безбарвний, водянопрозорий, домішки дають жовтий, коричневий, темно-сірий, чорний, синюватий, рожевий, зеленкуватий. Блиск від скляного до перламутрового. Колір риски білий. Твердість 3–3,5. Крихкий. Прозорий до напівпрозорого. Щільність 4,3–4,7. Кристали сплюснуті, утворюють паралел. та зірчасті зростки, друзи, щільні, різнозернисті, віялоподібні, пластинчасті, листуваті агрегати, сферичні конкреції, рідше землисті маси, натічні коломорф. та зонал.-концентрич. форми та вкрапленості. Під паял. трубкою розтріскується й плавиться тільки на краях тонких осколків, забарвлюючи полум’я у жовтий колір. У HCl не розчиняється. Зустрічається в різних за віком вулкано-плутоніч. утвореннях (Мужієв. родовище золота й поліметалів на Закарпатті, Микитів. родовище кіноварі в Донбасі). Широко використовується в бурових розчинах, у хім. промисловості — для виготовлення солей і препаратів, у шкір. виробництві, для виготовлення фотопаперу, в керам., скляній та цукр. промисловості, в лако-фарб. виробництві; гол. частина штукатурки для стін рентґенів. лабораторії.