Барле Янко

БАРЛЕ́ Янко (Barle Janko; 12. 03. 1869, с. Буданьє, нині Словенія — 18. 02. 1941, Заґреб) — словенський і хорватський літератор, історик і теолог. Навч. у гімназіях Словенії та Хорватії (Нове Место, Карловац, Заґреб), вищу теол. освіту здобув у Заґребі. Від 1893 працював на різних посадах у церк. установах катол. єпархії в Заґребі. Опубл. ним 1888 у часописі «Dom in svet» (№ 7–8) за підписом Янко Б. літ. огляд «Hrvatsko slovstvo» поряд з відгуками на публікації творів хорват. і словен. літераторів Й. Томича, Д. Трстеняка, К. Джальського та І. Гундулича містить і рец. (№ 7) на збірку з восьми поем Т. Шевченка у хорват. перекладі А. Харамбашича («Taras Ševčenko, Pjesničke pripovijesti, Sa slikom pjesnika», Zagreb, 1887). Ця публікація, що з’явилася одночасно з відгуком Й. Старе у часописі «Ljubljanski zvon» (1888, № 8), стала помітним у Словенії друков. відголосом на хорват. інтерпретації творів Т. Шевченка. Високо оцінюючи переклади поем «Причинна», «Тополя», «Катерина», «Наймичка», «Невольник», «Петрусь», «Неофіти» й «Гайдамаки», рецензент водночас висловлює своє захоплення поет. генієм Т. Шевченка, називаючи його «українським велетнем». Б. належать також численні публікації з історії словен., хорват., серб. та ін. європ. літ-р, з мистецтвознавства, етнографії, історії церкви тощо.

Завантажити статтю