ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Барцал Антон Іванович

БАРЦА́Л Антон Іванович (25. 05. 1847, м. Чеське Будейовіце, Пд. Богемія, нині Чехія – 1927, Німеччина) – співак (тенор), режисер і педагог. Заслужений артист імператор. театрів у Росії (1903). Закін. Віден. Придворну оперну школу (1867). Був солістом Празької (1867–70) та Київ. (1870–76) опер, Одес. (літні сезони 1873– 78), Маріїн. у С.-Петербурзі (1877–78) та Великого у Москві (1878–1903; водночас від 1882 – гол. реж.) театрів. Брав участь у концертах М. Лисенка у Києві та С.-Петербурзі. У слов’ян. концертах Київ. Дворян. зібрання виконував чеські нар. пісні у нац. костюмі. Мав сильний голос оксамитового баритонал. забарвлення, бездоганну вокал. техніку; вміло користувався фальцетом; був яскравим виконавцем характер. репертуару. Викладав у Київ. муз. училищі (1875–76), Муз.-драм. училищі Моск. філарм. товариства та Моск. консерваторії (проф., 1898–1921). У 1921 виїхав до Німеччини. Серед учнів – О. Альтуті (Альтшуллер), В. Петров. Перший постановник опери «Мазепа» П. Чайковського (1884) та «Майська ніч» М. Римського-Корсакова (1909) у Великому театрі в Москві.

Партії: Боян, Фін, Собінін («Руслан і Людмила», «Життя за царя» М. Глінки), Князь («Русалка» О. Даргомижського), Берендей («Снігуронька» М. Римського-Корсакова), Фауст (в однойм. опері Ш. Ґуно), Альмавіва («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Альфред, Герцог, Манріко, Радамес («Травіата», «Ріґолетто», «Трубадур», «Аїда» Дж. Верді), Танґейзер (в однойм. опері Р. Ваґнера), Вітко («Далібор» Б. Сметани, 1868, Прага, 1-е виконання), Шуйський («Борис Годунов» М. Мусоргського, 2-а ред., 1-е виконання), Синодал («Демон» А. Рубінштейна).

Літ.: Михайлова Т. Виховання співаків у Київській консерваторії. К., 1970; Кузьмін М. Забуті сторінки музичного життя Києва. К., 1972; Пружанский А. Отечественные певцы. Москва, 1991.

В. Г. Антонюк

Основні партії

Боян, Фін, Собінін («Руслан і Людмила», «Життя за царя» М. Глінки), Князь («Русалка» О. Даргомижського), Берендей («Снігуронька» М. Римського-Корсакова), Фауст (в однойм. опері Ш. Ґуно), Альмавіва («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Альфред, Герцог, Манріко, Радамес («Травіата», «Ріґолетто», «Трубадур», «Аїда» Дж. Верді), Танґейзер (в однойм. опері Р. Ваґнера), Вітко («Далібор» Б. Сметани, 1868, Прага, 1-е виконання), Шуйський («Борис Годунов» М. Мусоргського, 2-а ред., 1-е виконання), Синодал («Демон» А. Рубінштейна).

Рекомендована література

  1. Михайлова Т. Виховання співаків у Київській консерваторії. К., 1970;Google Scholar
  2. Кузьмін М. Забуті сторінки музичного життя Києва. К., 1972;Google Scholar
  3. Пружанский А. Отечественные певцы. Москва, 1991.Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Барцал Антон Іванович / В. Г. Антонюк // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-40649

Тип публікації:

Енциклопедична стаття

Том ЕСУ:

2-й

Дата виходу друком тому:

2003

Дата останньої редакції статті:

2003

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Людина

Ключове слово:

співак

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

40649

Кількість переглядів цього року:

2

Схожі статті

Ксенофонтов
Людина  |  Том 15 | 2014
Р. В. Руденко
Дзвіночок
Музика  | Том 7 | 2007
Б. М. Фільц
Зимненко
Людина  |  Том 10 | 2010
І. М. Лисенко

Нагору