Барченко Іван Петрович

Визначення і загальна характеристика

БА́РЧЕНКО Іван Петрович (06(18). 05. 1899, с. Литвинівка, нині Жашків. р-ну Черкас. обл. — 21. 03. 1973, Київ) — лікар-гігієніст. Доктор медичних наук (1955), професор (1956). Урядові нагороди СРСР. Закін. Київський медичний ін­ститут (1925). Працював лікарем (1925–33); зав. навч. частини, викл. Білоцерків. мед. технікуму та Білоцерків. с.-г. ін­ституту (1933–35); асист. (1941–43), доцент (від 1946), завідувач кафедри гігієни харчува­н­ня (1944– 72), від 1973 — проф.-консультантом Київ. мед. ін­ституту, одночасно нач. від­ділу сан. освіти МОЗ УРСР (1943–48). Був чл. президії вченої Ради МОЗ УРСР (1957–68). Працював над про­блемою сан. охорони продуктів харчува­н­ня. Досліджував вплив різних харч. речовин і за­бруднювачів їжі на організм, зокрема епідемічну без­пеку харч. продуктів, за­бруднених яйцями гельмінтів.

Пр.: Значение некоторых пищевых продуктов как возможного фактора заражения населения гельминтами. Москва, 1953; Дегельминтизация пищевых продуктов. Москва, 1955; Санітарно-гельмінтологічний контроль за продуктами харчува­н­ня і напоями. К., 1959; Їжа та здоровʼя. К., 1963; Курс лекцій з 23 тем з гігієни харчува­н­ня. Д., 1969 (спів­автор); Гігієна харчува­н­ня на сільськогосподарських роботах. К., 1972; Очерки истории отечествен­ной гигиенической науки о питании. Москва, 1975.

Літ.: Иван Петрович Барченко (К 70-летию со дня рождения) // Вопр. питаниія. 1969. Т. 28, № 4; Иван Петрович Барченко (К 70-летию со дня рождения) // ВД. 1969. № 8.

Ю. В. Руль

Завантажити статтю