Басейн
БАСЕ́ЙН (від лат. baccinium — посудина, резервуар, водойма) — в архітектурі — штучна водойма, частина архітектурного комплексу саду або парку. Використовувалися в країнах Стародав. Сходу, згодом у Стародав. Греції та Римі для обмивань; в Італії від 2-ї пол. 16 ст. — як декоративні. Від 18 ст. Б. — важливий композиц. елемент архіт. парків.
У географії — природна западина в земній поверхні, заповнена водою; частина суходолу, з якого відбувається природний стік води в річку (річкову систему). Б. річки (озера) складається з поверхневого та підзем. водозборів. Коли площі поверхневого й підзем. водозборів збігаються, поняття «Б. річки» й «водозбір» тотожні. Визначити межі підзем. водозбору складно, тому роблять розрахунки й аналіз площ Б. річки відносно площі поверхневого водозбору. Ототожнення розмірів Б. річки й поверхневого водозбору може мати певні похибки для малих річок і для більших Б. з певними геол. умовами, які забезпечують міжбасейновий водообмін (напр., за умови розвитку карсту). До осн. характеристик Б. річки, крім його площі, належить довжина, пересічна та найбільша ширина, похил, пересічна висота й коефіцієнт асиметрії Б.
У геології — область залягання гірських порід, що містить поклади корисних копалин (напр., Донец. кам’яновугіл. Б.).
Б. спортивний — природна або штучна водойма для навчання та проведення змагань з плавання, стрибків у воду, водного поло й зимових тренувань веслярів. Природні спорт. Б. влаштовують на ділянках озер, заток, річок, морів, обмежуючи їх дерев’яними плотами та містками на палях. Штучні спорт. Б. будують у вигляді резервуарів для води з укріпленими цеглою та цементом стінами. Зазвичай обладнані поплавками для розмітки доріжок, сходами та трамплінами, поручнями для старту, старт. тумбами, вишками для стрибків і трамплінами, пінними коритцями, оглядовими вікнами, сан.-тех. пристроями, припливно-витяж. вентиляціями. Для забезпечення чистоти штучних спорт. Б. проводять повну (через кілька днів), проточну (безперервне надходження свіжої води замість тої, що вийшла через стоки каналізації) та рециркуляційну (трираз. обіг води за добу з додаванням 5–10 % свіжої води) заміни води. Якість води зберігається через підігрів, фільтрування та очищення (знезараження) її за допомогою хлорування, хлоросмонізації, дії ультрафіолет. випромінювання тощо. За рециркуляц. системи раз на місяць воду спускають для очищення дна та стінок ванни. Бактеріол. аналіз води проводять щодня, сан.-хім. — раз на 7–10 днів. Т-ра повітря в закритому Б. має бути від +24 до +26 °С, води від +22 до +25 °С. Б. бувають дит., навч.-спорт., спорт. та для масового плавання. Довжина навч.-спорт, та спорт. Б. — 25 або 50 м, шир. 10–25 м. Глибина Б. для дітей — у межах 0,7–1,0 м, для масового плавання — 1,0–1,4 м, для спорт. плавання — 0,9–2,2 м; під вишками для стрибків у воду — глиб. 3,5 м (вис. вишки 5 м) і 4,5 м (вис. вишки 10 м); під трамплінами заввишки 1 та 3 м — глиб. не менше 3,5 м. Б. для плавання обладнують допоміж. приміщеннями для плавців і глядачів (роздягальні, душові, тренажерні зали тощо). У Б. для зимових тренувань веслярів місця спортсменів у залах для академ. веслування обладнують підвіс. банками, підніжками, у залах для веслування на байдарках та каное — подушками та знімними банками. Течію в каналах Б. створюють за допомогою насосів. В Україні найбільш упоряджений Б. для зимових тренувань веслярів є у Нац. університеті фіз. виховання та спорту (Київ). Природні Б. для плавання та веслувал. спорту обладнані на водоймах Миколаєва, Херсона, Харкова, Києва, Сум, Чернігова, Львова, Севастополя, Одеси, Дніпропетровська.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
