Басейн

Визначення і загальна характеристика

БАСЕ́ЙН (від лат. baccinium — посудина, резервуар, водо­йма) — в архітектурі — штучна водо­йма, частина архітектурного комплексу саду або парку. Використовувалися в країнах Стародав. Сходу, згодом у Стародав. Греції та Римі для обмивань; в Італії від 2-ї пол. 16 ст. — як декоративні. Від 18 ст. Б. — важливий композиц. елемент архіт. парків.

У гео­графії — природна западина в земній поверх­ні, заповнена водою; частина суходолу, з якого від­бувається природний стік води в річку (річкову систему). Б. річки (озера) складається з поверх­невого та під­зем. водозборів. Коли площі поверх­невого й під­зем. водозборів збігаються, поня­т­тя «Б. річки» й «водо­збір» тотожні. Ви­значити межі під­зем. водозбору складно, тому роблять роз­рахунки й аналіз площ Б. річки від­носно площі поверх­невого водозбору. Ототожне­н­ня роз­мірів Б. річки й поверх­невого водозбору може мати певні похибки для малих річок і для більших Б. з певними геол. умовами, які забезпечують між­басейновий водооб­мін (напр., за умови роз­витку карсту). До осн. характеристик Б. річки, крім його площі, належить довжина, пере­січна та найбільша ширина, похил, пере­січна висота й коефіцієнт асиметрії Б.

У геології — область заляга­н­ня гірських порід, що містить поклади корисних копалин (напр., Донец. камʼяновугіл. Б.).

Б. спортивний — природна або штучна водо­йма для на­вча­н­ня та проведе­н­ня змагань з плава­н­ня, стрибків у воду, водного поло й зимових тренувань веслярів. Природні спорт. Б. влаштовують на ділянках озер, заток, річок, морів, обмежуючи їх деревʼяними плотами та містками на палях. Штучні спорт. Б. будують у ви­гляді резервуарів для води з укріпленими цеглою та цементом стінами. За­звичай обладнані поплавками для роз­мітки доріжок, сходами та трамплінами, поручнями для старту, старт. тумбами, вишками для стрибків і трамплінами, пін­ними коритцями, оглядовими вікнами, сан.-тех. при­строями, припливно-витяж. вентиляціями. Для забезпече­н­ня чистоти штучних спорт. Б. проводять повну (через кілька днів), проточну (без­перервне надходже­н­ня свіжої води замість тої, що ви­йшла через стоки ка­налізації) та рециркуляційну (трираз. обіг води за добу з додава­н­ням 5–10 % свіжої води) заміни води. Якість води зберігається через пі­ді­грів, фільтрува­н­ня та очище­н­ня (знезараже­н­ня) її за допомогою хлорува­н­ня, хлоросмонізації, дії ультрафіолет. ви­промінюва­н­ня тощо. За рециркуляц. системи раз на місяць воду спускають для очище­н­ня дна та стінок ванни. Бактеріол. аналіз води проводять щодня, сан.-хім. — раз на 7–10 днів. Т-ра повітря в закритому Б. має бути від +24 до +26 °С, води від +22 до +25 °С. Б. бувають дит., навч.-спорт., спорт. та для масового плава­н­ня. Довжина навч.-спорт, та спорт. Б. — 25 або 50 м, шир. 10–25 м. Глибина Б. для дітей — у межах 0,7–1,0 м, для масового плава­н­ня — 1,0–1,4 м, для спорт. плава­н­ня — 0,9–2,2 м; під вишками для стрибків у воду — глиб. 3,5 м (вис. вишки 5 м) і 4,5 м (вис. вишки 10 м); під трамплінами зав­вишки 1 та 3 м — глиб. не менше 3,5 м. Б. для плава­н­ня обладнують допоміж. приміще­н­нями для плавців і глядачів (роз­дягальні, душові, тренажерні зали тощо). У Б. для зимових тренувань веслярів місця спортс­менів у залах для академ. веслува­н­ня обладнують під­віс. банками, під­ніжками, у залах для веслува­н­ня на байдарках та каное — подушками та знімними банками. Течію в ка­налах Б. створюють за допомогою насосів. В Україні найбільш упоряджений Б. для зимових тренувань веслярів є у Нац. університеті фіз. вихова­н­ня та спорту (Київ). Природні Б. для плава­н­ня та веслувал. спорту обладнані на водо­ймах Миколаєва, Херсона, Харкова, Києва, Сум, Чернігова, Львова, Севастополя, Одеси, Дні­пропетровська.

Ю. М. Соколов, С К. Фомін

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю