Басенко Костянтин Якович

БАСЕ́НКО Костянтин Якович (01. 01. 1923, Київ — 20. 05. 1973, там само) — поет, прозаїк. Член СПУ (1961). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Одес. університет (1950). Працював у Держлітвидаві УРСР, у ред. газет «Правда Украины» (1952–56), «Робітнича газета» (1956–61), ж. «Радуга» (1961–66). Перші вірші надрукував 1945. Автор зб. лірич. поезій «На щастя землі» (1953), зб. віршованих гуморесок «Пером під корінь» (1956), «До нових віників» (1959), зб. гуморист, оповідань і повістей «Душею щедрі», «Божа біографія» (1962), «Дітям до шістнадцяти» (1964), романів «Жіночі радощі й печалі» (1966; екранізовано на Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка 1982), «Життя прожити» (1963; 1968), істор. романів з позицій «соцреалізму» — «На крутозламі» (1970; екранізовано на Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка 1985, 3-серій. т/ф), «Початок» (про події, що передували приєднанню України до Росії; 1972; 1982). Написав п’єсу «Десь у полі женці жнуть» (1962). Усі твори Б. опубл. у Києві.

Рекомендована література

1. Янченко А. Два «підходи» до дійсності // ЛУ. 1968, 20 жовт.;
   Google Scholar Internet
2. Його ж. Про детектива Нюрку та авторський лабіринт // Веч. Київ. 1970, 14серп.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю