Басенко Костянтин Якович

БАСЕ́НКО Костянтин Якович (01. 01. 1923, Київ — 20. 05. 1973, там само) — поет, прозаїк. Член СПУ (1961). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Одес. університет (1950). Працював у Держлітвидаві УРСР, у ред. газет «Правда Украины» (1952–56), «Робітнича газета» (1956–61), ж. «Радуга» (1961–66). Перші вірші на­друкував 1945. Автор зб. лірич. поезій «На щастя землі» (1953), зб. віршованих гуморесок «Пером під корінь» (1956), «До нових віників» (1959), зб. гуморист, оповідань і повістей «Душею щедрі», «Божа біо­графія» (1962), «Дітям до шістнадцяти» (1964), романів «Жіночі радощі й печалі» (1966; екранізовано на Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка 1982), «Життя прожити» (1963; 1968), істор. романів з позицій «соцреалізму» — «На крутозламі» (1970; екранізовано на Київ. кіностудії худож. фільмів ім. О. Довженка 1985, 3-серій. т/ф), «Початок» (про події, що пере­дували при­єд­нан­ню України до Росії; 1972; 1982). Написав пʼєсу «Десь у полі женці жнуть» (1962). Усі твори Б. опубл. у Києві.

Завантажити статтю