Бастіян Адольф

БАСТІЯ́Н Адольф (Bastian Adolf; 26. 06. 1826, м. Бремен, Німеч­чина — 02. 02.1905, м. Порт-оф-Спейн, о-в Тринідад) — німецький етнолог, лікар. Проф. етнології Фрідріх-Вільгельм. університету (Берлін). Засн. і перший дир. (від 1861) Королів. музею етнології в Берліні (пере­дав власну колекцію), засн. Антропол. товариства, спів­засн. часопису «Zeitschrift für Ethnologie» (від 1869). У1851 як військ. лікар здійснив мор. подорожі до Пд. Америки, Зх. Індії, Китаю, Африки, досліджував також Пд. Росію та Галичину (1865). Б. роз­глядав етнологію як всеохоплюючу науку про людину, висунув ідею єд­ності люд. психіки, чим пояснив спільне в культурі всіх народів, від­мін­ності ж зумовлені геогр. роз­ташува­н­ням. Його дослідж. мали вплив на думку ві­домих антропологів, зокрема Б. Малиновського. Концепцію колективного під­сві­домого роз­вивав К. Юнґ, беручи до уваги теорію Б. про елементарні (початкові) ідеї. Б. — автор кн. «Der Mensch in der Geschichte» («Людина в історії», у 3-х т, 1860), «Die Völker des östlichen Asien» («Народи Східної Азії», у 6-ти т., 1866–71), етнол. праці «Allgemeine Grundzüge der Ethnologie» («Загальні основи етнології», Берлін, 1884).

Завантажити статтю