Біловодський район
БІЛОВО́ДСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у північно-східній частині Луганської області. Утвор. 1923. Існував 1923–62, відновлено 1965. Площа 1,6 тис. км2. Насел. 27 559 осіб (2001, складає 96,2 % до 1989), зокрема українців — 86 %, росіян — 12,2 %, білорусів — 0,4 %, поляків — 0,1 %, ін. — 1,3 %. У складі р-ну — смт Біловодськ (райцентр) та 31 сільс. насел. пункт. Тер. Б. р. — на Старобіл. плато — хвилястій рівнині (відроги схилів Середньорос. височини), розчленов. байрачно-балковою мережею. Поклади вогнетривких глин, буд. піску, крейди, кам’яного вугілля; є мінерал. вода (хлоридна кальцієво-натрієва). Ріки: Деркул, Комишна, Бишкінь. Збуд. 3 водосховища. Ґрунти — чорноземи звичайні, середньо- й малогумусні. Пл. лісів 8,09 тис. га (осн. породи: дуб, ясен, клен, вільха, осика, тополя, береза). Провідна галузь р-ну — с.-г. виробництво. Діють 14 ТОВів, 3 кінних заводи, 85 фермер. госп-в, 4 приватні агрофірми, 2 МТС, за якими закріплено 139,4 тис. га с.-г. угідь, зокрема 94 тис. га ріллі. Найбільші пром. підприємства — у смт Біловодськ. У Б. р. функціонують 5 буд. організацій. Є 6 млинів, 10 олійниць, 8 крупорушок, 5 пекарень. Розвинута торг. мережа (127 магазинів, 18 підприємств громад. харчування, 360 приват. підприємств). У р-ні — 18 заг.-осв. шк., ПТУ, школа мистецтв, 22 дитсадки, дит. спорт. школа. Мед. обслуговування здійснюють центр. районна та 7 дільнич. лікарень, поліклініка та 16 фельдшер.-акушер. пунктів, оздоровчий дит. табір. Є рай. Будинок школярів, 24 б-ки, 24 клуби та Будинки культури, парк культури та відпочинку, Біловодський краєзнавчий музей та мережа музеїв і музей. кімнат на громад. засадах. Діють 38 самодіял. худож. колективів, 9 з яких мають звання народних. У р-ні — ДЮСШ, Біловод. відділ. ДЮСШ обл. ради добр. спортивного товариства «Колос» з важкої атлетики, де підготовлено майстер спорту міжнародного класу, учасника Олімпійських ігор в Атланті О. Чумака, неоднораз. чемпіонів і призерів України Є. Колюся, О. Лихачова та ін. На тер. р-ну є 17 археол. пам’яток кам’яного, бронз. та заліз. віків. Пам’ятки архітектури — комплекс споруд Деркул. (1765–67), Лимарів. (1819– 22), Новоолександрів. (1822–25) кінних заводів. З Біловодщиною пов’язана діяльність видат. вченого-ґрунтознавця В. Докучаєва: очолювана ним експедиція 1892 заклала тут полезахисні лісові смуги. 1899 створ. Деркул. дослідне лісництво, яким керував К. Юницький (нині Юницький ботанічний заказник). Реліг. громади: УПЦ МП, УПЦ КП, адвентистів сьомого дня, «Слово життя». У Б. р. народилися: чл.-кор. Імператор. АН А. Бабичев (с. Литвинівка), альпініст, військ. топограф, дослідник Кавказу А. Пастухов (с. Новодеркул, нині у складі с. Данилівка), письменники М. Годенко (с. Новоспасівка), С. Чирков (с. Новолимарівка), В. Старун (с. Первомайка), художник В. Євтушенко (с. Третяківка), Герої Рад. Союзу: П. Гнида (с. Третяківка), А. Головченко (с. Євсуг), Г. Чаговець (с. Новоолександрівка), П. Юрченко (с. Бараниківка), С. Гончаров (с. Новолимарівка). У райцентрі та с. Роздолля встановлено пам’ятники воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, топографові А. Пастухову, на тер. Юниц. ботан. заказника — К. Юницькому та В. Докучаєву.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Райони 
