Білогуб Іван Миколайович
Визначення і загальна характеристика
БІЛОГУ́Б Іван Миколайович (07(20). 01. 1913, м. Костянтиноград Полтав. губ., нині м. Красноград Харків. обл. — 22. 08. 1994, Луганськ) — літературознавець. Кандидат філологічних наук (1967), професор (1980). Закін. Харків. університет (1934). Учителював 1934–36 у Харків. серед. школі № 40, 1936– 37 — викладач укр. літ-ри в Укр. бібліотеч. інституті, за сумісн. — молодший науковий співробітник у Галереї картин Т. Шевченка (Харків). Заарешт. 29 квітня 1937. Ув’язн. у сибір. таборі (ст. Тайга; до 1938), Усть-Вимському таборі (Комі АРСР; 1938–46). Працював у геол. експедиції «Нафтогазорозвідка» («Ухтинська група»). Звільн. 1946, реабіліт. 28 листопада 1964. У 1947– 48 — лектор Луган. лекцій. бюро; від 1949 — у Луган. пед. університеті: викл., ст. викл., доцент, одночасно заст. дир. з навч. і наук. роботи (1961–63), декан заг.-наук. факультету (1964–66), завідувач кафедри (1973–90), професор (1980–94) каф. укр. літ-ри. Наукові дослідження в галузі літ. краєзнавства.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Іван Франко — письменник-патріот, борець за дружбу народів. Лг., 1956; Василь Федченко. К., 1974; Біографічна карта письменника на уроках української літератури. Лг., 1983; Тіні на снігу // Донбас. 1989. № 6; Літературно-краєзнавча Луганщина. Ч. 1–2. Лг., 1993–94.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
