Білогуб-Вернигір Ганна Сергіївна

БІЛОГУ́Б-ВЕРНИ́ГІР Ганна Сергіївна (24. 08. 1900, м. Перемишль, нині Львів. обл. — 07. 02. 1972, с. Струсів Теребовлян. р-ну Терноп. обл.) — бандуристка, педагог. Дружина Д. Білогуба. Під час розпаду УНР сім’я опинилася в таборі інтернованих у м. Вадовиці побл. Кракова. У 30-х рр. родина жила в Перемишлі, згодом у Луцьку. Одна з перших жінок-бандуристок у Зх. Україні, концертувала на Волині та в Галичині. 1936 була активісткою Союзу українок. Після 2-ї світової війни змушена змінити прізвище на Вернигір і з дочкою Іриною-Орисею опинилася в с. Настасів на Тернопільщині. 1950–69 вчителювала. Навчала учнів також гри на бандурі. Разом з учнями-бандуристами І. Пухальським, В. Обухівським, Б. та І. Кравчуками, А. Заячківським заснувала Струсів. капелу бандуристів.

Рекомендована література

1. Жеплинський Б. Бандуристка Ганна БілогубВернигір // Бандура. 1998. № 63–64.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю