БІЛОГУ́Б-ВЕРНИ́ГІР Ганна Сергіївна (24. 08. 1900, м. Пере­мишль, нині Львів. обл. — 07. 02. 1972, с. Струсів Теребовлян. р-ну Терноп. обл.) — бандуристка, педагог. Дружина Д. Білогуба. Під час роз­паду УНР сімʼя опинилася в таборі інтернованих у м. Вадовиці побл. Кракова. У 30-х рр. родина жила в Пере­мишлі, згодом у Луцьку. Одна з перших жінок-бандуристок у Зх. Україні, концертувала на Волині та в Галичині. 1936 була активісткою Союзу українок. Після 2-ї світової війни змушена змінити прі­звище на Вернигір і з дочкою Іриною-Орисею опинилася в с. Настасів на Тернопільщині. 1950–69 вчителювала. На­вчала учнів також гри на бандурі. Разом з учнями-бандуристами І. Пухальським, В. Обухівським, Б. та І. Кравчуками, А. Заячківським заснувала Струсів. капелу бандуристів.