Білозерська Надія Олександрівна

БІЛОЗЕ́РСЬКА Надія Олександрівна (Белозерская Надежда Александровна; 29. 03(10. 04). 1838, маєток Софіївка Вологод. губ., Росія — 25. 02(09. 03). 1912, С.-Петербург) — російська пере­кладачка, журналістка. Здобула домашню освіту, знала кілька мов. Від 1856 жила в С.-Петербурзі. Була зна­йома з Т. Шевченком, Марком Вовчком, П. Кулішем, М. Костомаровим. На вечорах редакції ж. «Основа» й на «вівторках» у М. Костомарова зу­стрічалася з М. Чернишевським, І. Тургенєвим, братами О. та Л. Жемчужниковими. Від поч. 60-х рр. 19 ст. почала друкувати пере­клади, проте першою літ. роботою вважала перекл. «Записок о Московии 16 века сэра Джерома Горсея» («Библиотека для чтения», 1865, № 4–6; окреме вид. — С.-Петербург, 1909). Була однією з засн. і зав. (до 1878) Вищих жін. курсів. 1868–73 — літ. секр. М. Костомарова; написала спогади про нього, де роз­повіла й про свої зу­стрічі з Т. Шевченком. 1878 редагувала ж. «Воспитание и обучение». Від 70-х рр. по­стійно спів­працювала з журналами «Древняя и новая Рос­сия», «Рус­ская старина», «Исторический вестник», в яких друкувала перекл. з нім. та англ. мов, рец., стат­ті на істор. теми, що вирізнялися ґрунтов. добором фактич. матеріалу, зокрема: «Мария Ивановна Гоголь» («Рус­ская старина», 1887, март; біо­графія матері М. Гоголя), «И. В. Гоголь. Служба его в Патриотическом ин­ституте» (там само, 1887, дек.), «Царское венчание в Рос­сии» (окреме вид. — С.-Петербург, 1896), «Княгиня З. А. Волконская» («Исторический вестник», 1897, № 3–4), «Надежда Александровна Белозерская, урожден­ная Ген [Автобио­графия]» (там само, 1913, т. 132, № 6) та ін. Б. належить також істор.-літ. праці «Влияние пере­водного романа и западной цивилизации на рус­ское общество 18 в.» («Рус­ская старина», 1895, № 1) та «В. Т. Нарежный» (окреме вид. — С.-Петербург, 1896). За остан­ню моно­графію Б. отримала Уваров. премію С.-Петербур. АН (1893). У спів­авт. з Марком Вовчком пере­клала «Историю человеческой культуры» Ф. Кольба (т. 1–2, С.-Петербург, 1872).

Завантажити статтю