Білокінь Іван Андрійович
БІЛОКІ́НЬ Іван Андрійович (12. 10. 1912, с. Старі Кодаки Катеринослав. губ., нині Дніпроп. р-ну Дніпроп. обл. — 05. 07. 2002, Москва) — журналіст. Учасник 2-ї світової війни, мав бойові нагороди. Член товариства «Славутич» (Москва). Закін. Ленінгр. інститут журналістики (1939), ВШ розвідки. Працював у КДБ, звільнений. Зав. редакції, заст. відп. секр., спец. кор. (1950–59), позаштат. кор. (від 1960) «Литературной газеты». В. о. відп. секр., завідувач відділу пропаганди, нач. відділу пам’яток мистецтва Центр. ради Всерос. товариства охорони пам’яток історії та культури (1966–70). Публікував статті на теми укр. історії та культури у журналах «Москва», «Октябрь», укр. періодиці, зокрема в ж. «Всесвіт», моск. г. «Український кур’єр».
Додаткові відомості
- Основні твори
- Любовь к прекрасному // Москва. 1960. № 3; Наше, родное! // Там само. 1961. № 4; Дом с мезонином // Там само. 1971. № 10; Размышлению простор // Там само. 1972. № 7; Первый наставник // Детская лит-ра. 1975. № 2; Память и красота // Москва. 1979. № 7; Утро творения // Там само. 1982. № 3.
Завантажити статтю
Людина 
