БІЛОКОЗО́ВИЧ Василь (Biaіokozowicz Bazyli; 02. 01. 1932, с. Видове, Під­ляш­шя, нині Білостоц. воєводства, Польща — 21. 02. 2010, Варшава) — польський історик літератури, компаративіст. Доктор філологічних наук (1972), проф. над­звич. (1978), проф. звич. (1986). Навч. в університетах у Горькому (1951–55) та Ленін­граді (1955–57). У 1957– 73 — науковий спів­робітник Ін­ституту рос. філології Варшав. університету; 1973–92 — в Ін­ституті словʼяно­знавства Польс. АН; від 1992 — науковий спів­робітник, від 1996 — завідувач кафедри східнословʼян. літературо­знавства Ін­ституту сх. словʼяно­знавства Вищої пед. школи в Ольштині (від 1999 — Варминсько-Мазур. університет). Засн. і гол. ред. академ. серії «Studia Polono-Slavica Orientalis. Acta Litteraria» (1974–92), гол. ред. «Slavia Orientalis» (1975–91). Упорядник зб. «Polonistyka radziecka. Literaturoznawstwo» (Warszawa, 1985), в якій значне місце від­ведено укр. полоністиці. Праці присвячені рос. та білорус. літературі 19 ст., польс.-рос., польс.-білорус. і польс.-укр. літ. звʼязкам, зокрема укр. етно­графові й письмен­никові родом з Під­ляш­шя М. Янчукові, а також Т. Шевченкові, І. Франкові. Автор біогр. статей про укр. літературо­знавців І. Трачука, В. Починайла, Ю. Булаховську, Р. Кирчева, Г. Вервеса, А. Середницького і рецензій на їхні праці.