Білокур Іван Павлович
Визначення і загальна характеристика
БІЛОКУ́Р Іван Павлович (06. 04. 1937, с. Березоточа Лубен. р-ну Полтав. обл.) — фахівець у галузі механіки, матеріалознавець. Доктор технічних наук (1991), професор (1992). Державні нагороди СРСР. Закін. Київський університет (1967). Працював інж., пров. інж., кер. групи, кер. лаб. Інституту електрозварювання АН УРСР (від 1961); зав. лаб. тех. діагностики Укр. НДІ харч. машинобудування (від 1976); від 1980 — старший науковий співробітник, від 1981 — доцент, від 1987 — зав. лаб., 1992 — 2000 — проф., кер. наук.-технол. центру Нац. тех. університету України «Київ. політех. інститут»; від 2000 — завідувач кафедри машинознавства Нац. авіац. університету. Розробив експортно-тех. системи та способи неруйнівного контролю, що стосуються контролю герметичності конструкцій в умовах космосу та радіації. Досліджує питання оцінки міцності матеріалів за результатами тех. автоматизов. обробки даних неруйнівного контролю, принципи тестового діагностування зварних металоконструкцій, проблеми сертифікації, підвищення якості та надійності літал. апаратів, машин і споруд.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Неразрушающий контроль качества сварных соединений. 1976; Дефектоскопия материалов и изделий. 1989 (співавтор); Дефектология и неразрушающий контроль. 1990; Елементи дефектології при вивченні неруйнуючого контролю: Навч. посіб. 1991; Радіаційний контроль: Навч. посіб. 1992 (співавтор); Акустичний контроль: Навч. посіб. 1997; Оптичний контроль: Навч. посіб. 2001; Основи дефектоскопії: Підруч. 2002 (усі — Київ).
Завантажити статтю
.jpg){kind=small}
Людина 
