Білокур Іван Павлович

Визначення і загальна характеристика

БІЛОКУ́Р Іван Па­влович (06. 04. 1937, с. Березоточа Лубен. р-ну Полтав. обл.) — фахівець у галузі механіки, матеріало­знавець. Доктор технічних наук (1991), професор (1992). Державні нагороди СРСР. Закін. Київський університет (1967). Працював інж., пров. інж., кер. групи, кер. лаб. Ін­ституту електрозварюва­н­ня АН УРСР (від 1961); зав. лаб. тех. діагностики Укр. НДІ харч. машинобудува­н­ня (від 1976); від 1980 — старший науковий спів­робітник, від 1981 — доцент, від 1987 — зав. лаб., 1992 — 2000 — проф., кер. наук.-технол. центру Нац. тех. університету України «Київ. політех. ін­ститут»; від 2000 — завідувач кафедри машино­знавства Нац. авіац. університету. Роз­робив екс­порт­но-тех. системи та способи неруйнівного контролю, що стосуються контролю герметичності кон­струкцій в умовах космосу та радіації. Досліджує пита­н­ня оцінки міцності матеріалів за результатами тех. автоматизов. обробки даних неруйнівного контролю, принципи тестового діагностува­н­ня зварних металокон­струкцій, про­блеми сертифікації, під­вище­н­ня якості та надійності літал. апаратів, машин і споруд.

Пр.: Неразрушающий контроль качества сварных соединений. 1976; Дефекто­скопия материалов и изделий. 1989 (спів­автор); Дефектология и неразрушающий контроль. 1990; Елементи дефектології при ви­вчен­ні неруйнуючого контролю: Навч. посіб. 1991; Радіаційний контроль: Навч. посіб. 1992 (спів­автор); Акустичний контроль: Навч. посіб. 1997; Оптичний контроль: Навч. посіб. 2001; Основи дефекто­скопії: Під­руч. 2002 (усі — Київ).

В. П. Бабак

Завантажити статтю