БІЛОРУ́С Олег Григорович (14. 10. 1939, с. Червоне Фастів. р-ну Київ. обл.) — економіст, дипломат. Доктор економічних наук (1980), професор (1981), академік НАНУ (2012). Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Премії ім. О. Шліхтера АН УРСР (1990) та ім. М. Птухи НАНУ (2001). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступ. (2009). Народний депутат України (1994–98, 1998–2002, від 2002). Закін. Київ. ін­ститут нар. господарства (1960), де працював 1962–79: асп., ст. викл., декан, від 1969 — проректор з навч. та наук. роботи; 1979–86 — директор Департаменту промисловості, науки й техніки секретаріату Європ. екон. комісії ООН (Женева), 1986–89 — за­ступник директора і завідувач від­ділу упр. НДІ Держплану, 1989–91 — за­ступник директора і завідувач від­ділу теор. і приклад. про­блем упр. Ін­ституту економіки АН УРСР. 1989–92 — ген. дир.-засн. Між­нар. ін­ституту менеджменту (Київ), 1991–92 — директор, 1994–98 — завідувач від­ділу глобалістики й геополітики Ін­ституту світ. економіки й між­нар. від­носин НАНУ. Квітень 1992 — вересень 1994 — Над­звич. і Повноваж. Посол України в США. 1996–98 — радник Премʼєр-міністра України. Член Консультат.-дорад. ради при Президії ВР України 12-го склика­н­ня, Комітету ВР України у закордон. справах і звʼязках з СНД, Всеукр. обʼ­єдн. «Громада». Член депутат. фракції «Блок Юлії Тимошенко». Наукові праці стосуються про­блем упр. нар. госп-вом, госп­розрахунку та самофінансува­н­ня, питань радикал. екон. реформ. Напрями наук. дослідж.: між­нар., держ. і стратег. менеджмент, політ., екон. та соц. глобалістика. За­пропонував закон систем. інтеграції виробництва, що від­крило нові методол. під­ходи до виріше­н­ня про­блем формува­н­ня під­приємств. Роз­робив методологію і стратегію загальносистем. інтеграції економіки, екології та соц. роз­витку.