Білоусов Олексій Федорович
БІЛОУ́СОВ Олексій Федорович (11 (23). 03. 1868 — 1929, Париж) — лікар-педіатр, державний діяч УНР. Доктор медицини (1903). Закін. Харків. університет (1894). Працював лікарем-асист. Моск. дит. лікарні (1895–97), зав. Сум. дит. лікарні (1897–1900), позаштат. чиновником мед. департаменту МВС (від 1902). Відрядж. до С.-Петербур. військ.-мед. академії. Практикував у Поділ. та Бессараб. губ., лікар. інспектор Смолен. губ., завідувач відділу допомоги емігрантам з України. Міністр нар. здоров’я УНР (1919). Один з організаторів Товариства укр. лікарів у Чехо-Словаччині (1922). Працював на Закарпатті (1924–27). Наукові дослідження з питань педіатрії, зокрема лікування правця, вовчанки, екземи, спадк. ідіосинкразії до ртут. препаратів, скарлатини.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Случай столбняка, лечение сывороткой // Дет. медицина. 1899. Т. 4, № 2; Случай цепекокковой мешетчатой жабы с общими явлениями, излеченный сывороткой // Там само. 1901. Т. 6, № 5; К биологии и методике выделения так называемых «ацидофильных» бактерий из кишечника грудных детей. С.-Петербург, 1903.
Завантажити статтю
Людина 
