Білоштан Андріан Порфирович
БІЛОШТА́Н Андріан Порфирович (08. 09. 1908, с. Моринці, нині Звенигород. р-ну Черкас. обл. — 20. 01. 1972, Київ) — мовознавець. Брат Я. Білоштана. Кандидат філологічних наук (1958). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Закін. Київ. Всесоюз. заоч. ІНО (1933) і Харків. торг.-екон. інститут (1938), екстерном — Львів. пед. інститут (1951), курси підготовки викл. мовознав. дисциплін для ВНЗів при Київ. університеті (1951–52). Учителював (1929–33), викладав укр. і російської мови в навч. комбінаті Харків. обллегпрому (1933–37), укр. мову в Інституті іноз. мов у Харкові (1938–40); згодом — старший викладач Рівнен. учител. інституту (1940–41); завідувач кафедри Львів. облпартшколи (1946–50); в. о. проректора заоч. відділ. Львів. університету (1950–55); від 1955 — в Інституті мовознавства АН УРСР: м. н. с., від 1963 — старший науковий співробітник Наукові дослідження із лексикографії й нормативності наголосу української мови. Редагував «Русско-украинский словарь терминов механики» (К., 1963). Брав участь у створенні низки словників, зокрема: «Українсько-російський словник» (у 6-ти т., К., 1961), «Русско-украинский сельскохозяйственный словарь» (К., 1963) і «Словник української мови» (співукладач 1–3, 5, 6 томів).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Наголос членних прикметників в українській літературній мові. К., 1958; Про нормативність наголосу в українській мові // Мовознавство. 1963. № 8; Лексико-семантична функція наголосу в українській мові // Пит. мов. культури. К., 1967. Вип. 1; Українське літературне мовлення. К., 1967 (співавтор).
Завантажити статтю
Людина 
