Біобезпека

БІОБЕЗПЕ́КА (від біо... і безпека) — забезпече­н­ня захисту біо­логічної різноманітності від потенційного ризику стосовно живих генетично змінених організмів, створюваних за допомогою сучасних біо­технологічних методів. Термін «Б.» за­пропоновано в додатковій угоді до Конвенції про біо­логічне роз­маї­т­тя (1992). Цей додаток ві­домий під на­звою «Картахенський протокол із біо­безпеки», який було прийнято 29 січня 2000 в Монреалі (Канада). Під­ставами для занепокоє­н­ня стало те, що за допомогою засобів сучас. біотехнології окремі гени із клітин тварин, рослин або бактерій можна пере­носити у клітини ін. видів з метою надати остан­нім найкорисніших для господарства властивостей. При цьому уможливлюється пере­несе­н­ня генів між дуже від­даленими в плані філогенезу видами, напр. між бактеріями й вищими організмами. Внаслідок таких маніпуляцій виникають генетично модифіковані істоти. З одного боку, отрима­н­ня генетично модифікованих рослин і тварин робить можливим подальше збільше­н­ня продуктивності як рослин­ництва, так і тварин­ництва. Напр., пере­носячи від­повід­ні гени в рослини, можна під­вищити стійкість організмів до низьких або високих т-р, посухи, фітопатогенів, комах-шкідників, а також різко змінити харч. або кормові якості продукції рослин­ництва. Прихильники сучас. біо­технології вважають, що створе­н­ня нових генетично модифікованих сортів і порід с.-г. тварин сприятиме вирішен­ню про­блеми подола­н­ня голоду у світі. Нині площі, на яких вирощують генетично транс­формовані рослини (кукурудза, бавовник, ріпак, соя та ін.), пере­вищують 50 млн га. З ін. боку, поява генетично модифікованих істот може створювати певний ризик для біол. різноманітності — екосистем, видів і генетич. ресурсів, існува­н­ня яких завжди було і є основою сталого роз­витку су­спільства. Цей ризик може бути зумовлений низкою причин: пере­несе­н­ня чужого для даного виду гена може су­проводжуватися утворе­н­ням і на­громадже­н­ням в організмі продуктів, які виявляться шкідливими для людини як алергени, мутагени, канцерогени тощо; поява токсич. продуктів у генетично транс­формованих істотах може змінювати структуру трофіч. ланцюгів в екосистемах, бо від цих токсинів страждатиме від­повід­на група організмів. Поруше­н­ня трофіч. ланцюгів су­проводжуватиметься де­градацією біо­ценозів, а від­так і зубожі­н­ням біол. картини світу; при введен­ні в рослини генів, які забезпечують їм стійкість до комах-шкідників, токсичний для комах протеїн виникає в усіх частинах рослини, у звʼязку з чим можуть гинути рослиноїдні комахи, серед яких є багато корисних і цін­них видів. На цей час ві­дома масова загибель метеликів — запилювачів рослин під впливом токсину, який на­громаджується в пилку генетично транс­формованих рослин; окремі генетично модифіковані істоти можуть виявитись агресивно несумісними з існуючими видами, і їхнє вторгне­н­ня в біо­ценози су­проводжуватиметься поруше­н­ням гармонізованих тисячолі­т­тями ценотичних звʼязків, що при­зведе до невід­новних втрат біол. різноманітності. Саме в цьому плані виникло поня­т­тя про супербурʼяни, поява яких істотно ускладнить веде­н­ня с. господарства; можливі неконтрольовані процеси пере­несе­н­ня чужорідного гена з генетично транс­формованих істот в ін. види, що може мати непередбачувані наслідки для біол. різноманітності. Такий спонтан­ний спосіб пере­несе­н­ня генів може від­буватися шляхом пере­хресного запиле­н­ня, схрещува­н­ня, а також за участі вірусів та їх пере­носників.

Це лише частина тих процесів, які при викори­стан­ні генетично транс­формованих організмів спричиняють як без­посередні, так і опосередковані ризики для людини й біол. різноманітності. Отже, Б. має досягатися шляхом за­стосува­н­ня комплексу заходів для отрима­н­ня, пошире­н­ня, утрима­н­ня, колекціонува­н­ня та викори­ста­н­ня генетично транс­формованих організмів. Заходи Б. перед­бачають усуне­н­ня всіх можливих джерел зро­ста­н­ня ризику від викори­ста­н­ня генетично транс­формованих організмів. Насамперед, Б. має гарантувати всебічне ви­вче­н­ня всіх можливих аспектів небезпеки, повʼязаної з конкретним генетично зміненим обʼєктом та його практичним викори­ста­н­ням. Картахен. протоколом перед­бачено порядок проведе­н­ня оцінки та регулюва­н­ня ризику викори­ста­н­ня генетично змінених організмів. Зокрема, суворо регламентуються правила транс­портува­н­ня, імпорту й викори­ста­н­ня таких організмів, обовʼязкове маркува­н­ня продукції, отриманої з генетично змінених організмів, обмін від­повід­ною наук.-тех., екол. та правовою інформацією. Протокол перед­бачає пере­да­н­ня технологій біо­технол. промисловості в країни, що роз­виваються. Перед­бачається, що не­припустиме будь-яке обмеже­н­ня інформації, яке може гальмувати запобіга­н­ня можливих ризиків. У багатьох країнах світу прийнято закони про Б. Україна сприйняла Картахен. протокол; під­готовлено проект закону про Б.

Завантажити статтю