Байрак
БАЙРА́К — 1) вологий або сухий яр, балка із деревною та чагарниковою рослинністю, переважно дубовими лісами (байрачний ліс, байрачна діброва); характерний пн.-степовий (фактично, з поєднанням деревних та трав’яних ценозів — лісостеповий) ландшафт. комплекс на зразок урочища. Характерний переважно для верхів’їв ероз. форм рельєфу пн. частини степ. зони та пд. лісостеп. зони України в місцевостях із глибоким базисом ерозії, з більшими запасами вологи в донних ґрунтах і прохолоднішим мікрокліматом ерозійних форм та добре розвин. схилами; 2) ліс, чагарник у степ. (лісостеп.) яру чи балці; те саме, що й байрач. ліс. Властиві мезофіти (в днищах), численні ксерофіти (на схилах) і петрофіти (на схилах зі скельними й напівскельними породами). В Україні серед Б. переважають чорноклен. та берестово-чорноклен. діброви, на Пд. Зх. поширений дуб пухнастий. У байрач. лісах переважає дуб звичайний, клен татар. і гостролистий, ясен, берест, липа, в чагарник. вузькій перехідній смузі зовн. контуру — терен, глід, шипшина, вишня степова, мигдаль низький тощо, а у трав’яному ярусі — зірочник злакоподібний, яглиця звичайна, копитник європейський, перлівка ряба та ін.
Рекомендована література
- Лесостепь и степь Русской равнины. Москва, 1956;
- Генсірук С. А., Бондар В. С. Лісові ресурси України, їх охорона і використання. К., 1973;
- Шеляг-Сосонко Ю. Р., Осычнюк В. В., Андриенко Т. Л. География растительного покрова Украины. К., 1982.
Завантажити статтю
