Бакланов Георгій Андрійович
БАКЛА́НОВ Георгій Андрійович (справж. — Баккіс Альфонс-Ґеорґ; 23. 12. 1880(04. 01. 1881), С.-Петербург, за ін. даними Рига — 06. 07. 1938, м. Базель, Швейцарія) — співак (баритон). Рано залишився сиротою й виховувався в Києві у родичів матері. Навч. на юрид. факультеті Університету св. Володимира у Києві, 1901 переведений до С. - Петербур. університету (не закін.). Співу почав навчатися у проф. Київ. консерваторії М. Петца, у С.-Петербурзі брав уроки у І. Прянишникова (1901–04), в Італії удосконалював майстерність у диригента театру «Ла Скала» В. Ванцо (1902–04). На опер. сцені дебютував 1904 у Києві партією Амонасро в опері «Аїда» Дж. Верді. Дебют був вдалим і Б. поїхав до С.-Петербурга на пробу в Маріїн. театр, проте дістав відмову і підписав контракт з приват. антрепризою на виступ у Житомирі й Кам’янці-Подільському. 1905 блискуче виступив у Моск. опері С. Зиміна. 1905– 09 — соліст Великого театру в Москві. 1909 виїхав до США, співав в операх Бостона, Чикаґо, Нью-Йорка. 1910 — у Віден. придвор. опері. 1911–14 — соліст Бостон. опери, 1915–30 (за ін. даними 1917–26) — Чиказ. міської опери. Від 1909 гастролював у Маріїн. театрі та Нар. домі (обидва — С.-Петербург). Від 1915 — у Київ. опері. Виступав з гастролями у США (1909), Лондоні та Відні (1910), в Німеччині (1911), Празі (1912), Парижі (1913) та ін. 1930 переїхав до Німеччини й оселився в передмісті Берліна, потім жив у Берліні, 1933 переїхав у маєток побл. Базеля, де й помер. Б. мав баритон незвичайної краси і сили, виконував різноманітні партії від лірич. до басових. Здійснив записи на грам-платівки у Москві («Грамофон», 1907), Нью-Йорку («Колумбія», 1911), Відні («Грамофон», 1913), Києві («Артистотипія», 1913), Берліні («Вокс», 1924) та ін.
Додаткові відомості
- Основні партії
- Валентин, Мефістофель («Фауст» Ш. Ґуно), Ескамільо («Кармен» Ж. Бізе), Князь Ігор (однойм. опера О. Бородіна), Руслан («Руслан і Людмила» М. Глінки), Віндекс, Демон («Нерон», «Демон» А. Рубінштейна), Боярко («Сказання про невидимий град Кітеж» М. Римського-Корсакова), Лончотто, Барон («Франческа да Ріміні», «Скупий лицар» С. Рахманінова), Яго («Отелло» Дж. Верді), Дон Жуан (однойм. опера В.-А. Моцарта), Нілакант («Лакме» Л. Деліба).
Рекомендована література
- Зарубин В. Георгий Андреевич Бакланов // Сов. артист. 1981, 30 янв.;
- Пружанский А. М. Отечественные певцы 1750–1917. Москва, 1991.