Балабине
БАЛА́БИНЕ — селище міського типу Запорізького району Запорізької області. Знаходиться за 4 км від обл. центру, за 7 км від залізнич. ст. Запоріжжя-1. Площа 3,25 км2. Насел. 5657 осіб (2001, складає 91,4% до 1989): українці — 83 %, росіяни — 15 %, проживають також євреї, німці, болгари, греки. Засн. як запоріз. зимівник. Пізніше тут почали селитися майстри Хортиц. корабельні та службовці рос. прикордон. митниці. У 1777 генерал-майор Балабин одержав у ранг садибу на 1065 дес. угідь в околицях ниніш. Б., 1815 він продав 5 тис. дес. землі графу Бутурліну, пізніше ці землі перейшли до графа Строганова. Від поч. заснування село мало назву «Петрівка», у серед. 19 ст. перейм, на Петровське-Строганове. Першими поселенцями були селяни з Полтав. та Харків. губ. В селі проживало понад 350 дорослих. У 1772 відкрито православну церкву апостолів Петра та Павла, 1904 побудовано повіт. школу. На поч. 20 ст. частина селян працювала в Катеринів. майстерні, частина — на заводі с.-г. машин. У грудні 1905 жителі Б. брали участь у збройному повстанні разом з робітниками м. Олександрівськ (нині Запоріжжя). Нині в с-щі працює TOB «Дана» та аграр.-риболовец. кооператив «Дніпро», КСП «Біозахист», цех № 5 «Запоріжводоканал», мале підприємство «Єлєна», дільниця № 12 TOB «Запоріжгазбуд». Діє заг.-осв. шк., дитсадок, фельдшер.-акушер. пункт, аптека; Будинок культури, б-ка; відділ. банку. Реліг. громади: УПЦ КП, УПЦ МП. Серед архіт. пам’яток — будинок селищ. ради (1893) та будинок повіт. школи (1904). Побл. с-ща встановлено пам’ятний знак підпіл. групі під керівництвом М. Самсики, що діяла в Б. під час 2-ї світової війни. У центрі с-ща є брат. могила воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни. В с-щі мешкає письменник А. Ковтун.