Балайчук

БАЛАЙЧУ́К  — річка у Березівському та Комінтернівському районах Одеської області. Інша назва — Балай (у пониззі). Протікає у межах Причорномор. низовини. Пл. бас. 586 км², довж. 52 км. Бере початок зі ставка на околиці с. Нейкове. Впадає у Тилігульський лиман. Біля с. Балайчук у річку впадає права притока з такою ж назвою. Похил Б. 1,9 м/км. Долина річки трапецієподібної форми, шир. 1–2 км. Долина і річище Б. у верхів’ях мають пд.-сх. напрям. Від с. Новомиколаївка заг. напрям змінюється на широтний. Перетинаючи Буялицьке підняття, Б. утворює різкі вигини. Річище завширшки 8–15 м значно меандрує за широкою (1,5–2 км) заплавою. Гол. притоки Б. — Маринівка і Петрівка (ліві). Живлення мішане, сніго-дощове. Льодостав нестійкий, від поч. грудня до серед, березня; інколи Б. перемерзає. Характерні весняні повені та літні паводки, коли вода стає каламутною (до 139 г/м³ завислих речовин, із болот. запахом) за рахунок виносів суглинків і піску. Влітку міліє й пересихає. Біля гирла в Тилігул. лимані є Коса Стрілка (пл. 394 га), складена з піщано-черепашкових відкладів — заказник, місце зимівлі водоплав. птахів. На правому схилі Б. навпроти с. Петрівка знаходиться Петрів. заказник (пл. 340 га). Степ. ландшафт, штучні ліс. насадження — місце акліматизації диких кролів та фазанів. На Б. споруджено 5 гребель, багато ставків. Воду Б. використовують для с.-г. потреб; у ставках розводять водоплавну птицю.

Завантажити статтю