Балайчук

БАЛАЙЧУ́К — річка у Березівському та Комінтернівському ра­йонах Одеської області. Інша назва — Балай (у пониз­зі). Протікає у межах Причорномор. низовини. Пл. бас. 586 км², довж. 52 км. Бере початок зі ставка на околиці с. Нейкове. Впадає у Тилігульський лиман. Біля с. Балайчук у річку впадає права притока з такою ж на­звою. Похил Б. 1,9 м/км. Долина річки трапецієподібної форми, шир. 1–2 км. Долина і річище Б. у верхівʼях мають пд.-сх. напрям. Від с. Новомиколаївка заг. напрям змінюється на широтний. Пере­тинаючи Буялицьке під­ня­т­тя, Б. утворює різкі вигини. Річище завширшки 8–15 м значно меандрує за широкою (1,5–2 км) заплавою. Гол. притоки Б. — Маринівка і Петрівка (ліві). Живле­н­ня мішане, сніго-дощове. Льодо­став не­стійкий, від поч. грудня до серед, березня; інколи Б. пере­мерзає. Характерні весняні повені та літні паводки, коли вода стає каламутною (до 139 г/м³ завислих речовин, із болот. запахом) за рахунок виносів су­глинків і піску. Влітку міліє й пере­сихає. Біля гирла в Тилігул. лимані є Коса Стрілка (пл. 394 га), складена з піщано-черепашкових від­кладів — заказник, місце зимівлі водоплав. птахів. На правому схилі Б. нав­проти с. Петрівка знаходиться Петрів. заказник (пл. 340 га). Степ. ландшафт, штучні ліс. насадже­н­ня — місце акліматизації диких кролів та фазанів. На Б. споруджено 5 гребель, багато ставків. Воду Б. використовують для с.-г. потреб; у ставках роз­водять водоплавну птицю.

Завантажити статтю