Балаклійський район
БАЛАКЛІ́ЙСЬКИЙ РАЙО́Н – район, що знаходиться у південно-східній частині Харківської області. Утвор. 1923. Пл. 2 тис. км2. Насел. 92 595 осіб (2001, складає 95,3% до 1989): українці — 71,5 %, росіяни — 26,4 %, білоруси — 0,6 %, ін. — 1,5 %. У р-ні — м. Балаклія (райцентр), 3 смт (Андріївка, Савинці та Червоний Донець) та 62 сільс. насел. пункти. Залізничні ст.: Шебелинка, Балаклія, Савинці. Має автобусне сполучення з Харковом. Р-н лежить у межах пд. відрогів Середньо-рос. височини. Пн.-сх. частина (лівобережжя Сівер. Дінця) рівнинна, слабо розчленована балками й долинами річок, пд.-зх. (правобережжя Сівер. Дінця) має типовий яружно-балковий рельєф. Корисні копалини: природний газ (Шебелин. і Волохів. родовища), кам’яне вугілля, торф, крейда, мергель тощо. Тер. р-ну перетинає одна з найбільших рік України — Сівер. Донець, до його бас. належать Середня, Волоська та Крайня Балаклійки, Теплянка, Шебелинка, Чепіль та ін. Для місц. потреб споруджено бл. 140 ставків (заг. пл. вод. дзеркала 496 га) та Морозів, водосховище (пл. 104 га) на р. Теплянка. Найбільш поширені звичайні середньогумусні чорноземи. Б. р. належав до числа найбільш уражених голодомором 1932–33. Офіційних даних про число жертв немає, але відомо зі службових звітів, що лише одного дня — 11 травня 1933 — у 4-х селах р-ну було підібрано 300 безпритул. голодних дітей. Розголосу набула т. зв. «Балакліївська справа»: розкриття «кубла зрадників» з «районного проводу», тобто тих місц. керівників, які не погоджувалися з політикою терору проти селянства (див. передову г. «Комуніст» від 2 січня 1933 р.: «Вище пильність більшовицької преси у боротьбі за хліб»). Нині на тер. р-ну розміщено 20 пром. підприємств. Найбільші серед них — газопром. упр. «Шебелинкагазвидобування», Шебелин. відділ, з переробки газу та газ. конденсату (виробництво бензину різних марок, диз. палива, зрідж. газу), ВАТ «Балцем». У Б. р. експлуатується одне з найбільших в Україні родовищ природ. газу. Першу розвідувал. свердловину було закладено 1949 на Шебелин. площі, у травні 1950 з неї одержано газ. Нині розробляється понад 20 газ. родовищ. Провідна галузь с. господарства — рослинництво, основу якого складає виробництво зерна (озима і яра пшениця, овес, ячмінь, кукурудза), тех. (цукр. буряки, соняшник) і корм. культур, овочівництво й садівництво. Розвинене тваринництво м’ясо-молоч. напряму (скотарство, свинарство, птахівництво). Пл. с.-г. угідь 144,5 тис. га, зокрема орних земель — 114,5 тис. га. Пл. лісів 34 тис. га (переважають хвойні дерева, зокрема сосна). Наприкінці 2001 у Б. р. було 18 с.-г. ТОВІв, 3 ВАТи, TOB «Курган, бройлер», дослідне госп-во «Червоний Жовтень», 2 ЗАТи: «Шебелинське» та «Росія». Переробна галузь АПК представлена агропродфірмою «Балаклій. завод продтоварів», заводами продтоварів, ЗАТ «Савин. цукр. завод». У р-ні — 2 хлібоприймал. підприємства, З хлібозаводи. У Б. р. є 43 заг.-осв. шк., ліцей, пед. коледж, Петрів. СПТУ, Укр. НДІ рослинництва, селекції та генетики; Центр дит. та юнац. творчості, станція юних натуралістів з міні-зоопарком. Мережа мед. закладів: центр. рай. лікарня, З міські лікарні, 37 фельдшер.-акушер. пунктів, 3 амбулаторії сімей. медицини, 4 лікарні з поліклініками (смт Андріївка, Савинці, Червоний Донець, с. Петрівське), стоматол. поліклініка, рай. наркол. диспансер. Культ.-осв. заклади: Палац культури, 11 Будинків культури, 24 клуби, 7 кіноустановок, 48 б-к, 4 дит. муз. школи, Балаклійський краєзнавчий музей, 5 громад. музеїв. У р-ні є 2 ДЮСШ, дит. підлітковий клуб «Старт», шейпінґ-клуб, веслувал. база. Функціонує санаторій-профілакторій «Факел», дит. оздоров. табір «Олімпія», 6 баз відпочинку. Є 2 готелі, відділ. 4-х банків. На Балаклійщині діє 28 реліг. громад християн, віросповідання. Побл. с. Петрівське знаходиться пам’ятка архітектури — Петрівська фортеця (18 ст). Видатні уродженці Б. р. — брати Віктор Аверін — учений-біолог та Всеволод Аверін — художник-анімаліст (обидва — с. Чепіль). У с. Пришиб похований відомий письменник, літературознавець, автор істор. романів та повістей Г. Данилевський.
О. Д. Павлова