Баланівська Леоніда Миколаївна
БАЛАНІ́ВСЬКА Леоніда Миколаївна (26. 10 (07. 11). 1883, м. Шпола Київ. губ., нині Черкас. обл. — 28. 08. 1960, Москва) — артистка оперети (драматичне сопрано), камерна співачка, педагог. Закін. С.-Петербур. консерваторію (1906; кл. С. Цехановської). 1905 виконала партію Джоконди на сцені С.-Петербур. «Нової опери» (антреприза І. Церетелі). Весною 1906 вперше у С.-Петербурзі виконала партію Кундри («Парсифаль» Р. Ваґнера), того ж року дебютувала в партії Валентини на сцені Маріїн. театру. Виступала в Києві в антрепризі С. Брикіна (1907–08). У 1908–09, 1925–26 — солістка Великого театру в Москві - перша виконавиця партій Міліт-риси, Ганни («Казка про царя Салтана», «Майська ніч» М. Римського-Корсакова), Брунгільди («Валькірія» Р. Ваґнера); 1919–22 — у Севастоп. опер. театрі; 1926–28, 1933 — у Харків. театрі опери та балету. Гастролювала у Франції, Великій Британії, Австрії (1911, 1912, 1914) з ваґнерівським репертуаром. Разом із Л. Собіновим брала участь в організації муз. навч. закладів Сімферополя та Севастополя (1921–22). Викладала у Мінс. муз. технікумі (1924), Харків. муз.-драм, інституті (1927–33), завідувала вокал. каф. Бакин. консерваторії (1933–35). Працювала викл. (1935–55), професор (від 1941) Моск. консерваторії; педагогом хору Великого театру у Москві (1944–48). Дискографії: 6 платівок — арії з опер М. Римського-Корсакова, Дж. Верді, Р. Ваґнера (1913).
Додаткові відомості
- Основні партії
- Тетяна і Ольга, Поліна, Марія, Оксана («Євгеній Онєгін», «Пікова дама», «Мазепа», «Черевички» П. Чайковського), Купава, Февронія («Снігуронька», «Сказання про невидимий град Кітеж» М. Римського-Корсакова), Кармен (однойм. опера Ж. Бізе), Амнеріс («Аїда» Дж. Верді).
Рекомендована література
- Р. Т. Дебют Балановской // Биржевые ведомости. 1906, 26 апр.;
- Левик С. Записки оперного певца. Москва, 1962;
- Гозенпуд А. Русский оперный театр между двух революций 1905–17. Ленинград, 1975;
- Лисенко І. Видатна співачка // Вітчизна. 1984. № 7.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 